Жінкам з м'якою чи помірною первинною АГ, які до вагітності отримували постійну антигіпертензивну терапію, після встановлення вагітності медикаменти скасовують. Препарати, які викликають синдром скасування (β-адреноблокатори, клонідин), знімають поступово.
Вагітним з тяжкою чи вазоренальною АГ, синдромом Кушинга, вузликовим периартеріїтом, системною склеродермією, ЦД та з тяжким ураженням
Артеріальна гіпертензія 263
органів-мішеней продовжують постійну антигілертензивну терапію під час вагітності. Якщо до вагітності призначали ІАПФ або БРА чи сечогінний засіб, пацієнтку переводять на інший препарат, безпечний для плода.
Показанням до постійної антигіпертензивної терапії під час вагітності з хронічною АГ є діастолічнийтиск г 100 мм рт. ст. Якщо підвищений переважно систолічний AT (АГ – ізольована систолічна; гемодинамічна, спричинена недостатністю аортального клапана або відкритою артеріальною протокою), показанням до терапії є рівень ≤ 150 мм рт. ст.
Метою антигіпертензивної терапії під час вагітності є стійке підтримання діастолічного AT 80-90 мм рт. ст. У вагітних з гіпертензією, яка характеризується переважним підвищенням систолічного AT, метою є його стабілізація на рівні 120-140 мм рт. ст. (не нижче 110!).
Немедикаментозне лікування вагітних з хронічною АГ – охоронний режим, раціональне харчування, психотерапія, лікувальна фізкультура (за показаннями).
Не рекомендується обмежувати споживання кухонної солі та рідини, зменшувати зайву масу тіла до кінця вагітності, допускати фізичні навантаження.
Для медикаментозного лікування препаратом вибору є а-метилдопа. Доведена її безпечність плода, зокрема і у І триместрі.
Ніфедипін може негативно впливати на стан плода у разі внутрішньовенного чи сублінгвального застосування або у великих дозах. Раптова або надмірна гіпотензія може призводити до зниження матково-плацентарноплодової перфузії, а отже до стресу плода.
Зпоміж β-блокаторів перевагу надають β1-селективним (менше впливають на β2-рецептори міометрію) та гідрофільним (менше проникають крізь плаценту). Характерним є синдром скасування.
Лабеталол має істотні переваги перед іншими β-блокаторами завдяки a-блокуючим властивостям (судинорозширювальним), незначному проник ненню крізь плаценту. Найчастішими побічними реакціями можуть бути головний біль і тремор.
Діуретини як засоби базисної терапії АГ під час вагітності не застосову ють. Лише хворим з АГ і CH або нирковою патологією можна їх призначати (переважно тіазиди). Фуросемід у ранні терміни вагітності може діяти ембріотоксично.
Категорично протипоказані вагітним ІАПФ (еони здатні пригнічувати ескреторну функцію нирок плода, викликати маловоддя, а згодом безводдя), БРА.
Клонідин може спричиняти синдром скасування у новонародженого, однак не має тератогенних властивостей.
Медикаментозне лікування артеріальної гіпертензії під час вагітності
| Фармако логічна група, підгрупа | Препарат | Категорія FDA | Режим застосування | Макс" добова доза · (мг) | Примітки | |
| базисна терапія | швидке зниження | |||||
| Центральні h а,-адрена- гоністи | Іетилдопа | B | 250–500 мг 1–4 р. | 4000 | Іочаткове лікування АГ препарат вибору) | |
| (лонідин | C | 0,075-0,2 мг 2-4 р. | 0,15-0,2 мг під язик або ),5-1 мл 0,01% в/м, в/в | 1.2 | ||
| 3-адренобло- | Tl H дол ол | C | 5–15 мг 2 р. | 60 | ||
| каюри несе- лективні, | Экспрено- лол | C | 20–80 мг 2-3 р. | 240 | ||
| з властивостями р-6ло- катора | Атенолол | C | 25-100 мг 1 P- | 100 | Частіше за інші (3-бло- катори спричиняє затримку утробного росту | |
| Метопролол | C | 12,5–50 мг 2 р. | 200 | |||
| Лабеталол | C | 100-400 мг 2-3 р. | 10-20 мг в/в болюсно кожні 10 хв. (до 300 мг) або в/в краплинне 1–2 мг/хв. | 2400 | Як базисну терапію за неефективності метилдопи (препарат другої лінії) | |
| Антагоністи кальцію | ||||||
| Дипдропіридин | Ніфедипін | C | 10-20 мг 3–4 р. | 5–10 мг під язик, розжувати або краплі кожні 2-3 год. | 100 | Не рекомендується одночасно з сульфатом натрію |
| Ніфедипін пролонгованої дії | C | 0,075-0,2 мг 2-4 р. | 0,15–0,2 мг під язик або 0,5–1 мл 0,01% в/м, в/в | 100 | Не рекомендується одночасно з сульфатом магнію | |
| Фенілалкіла- міни | Верапаміл | В | 40–80 мг 3–4 р. | 480 | Застосовується як базисний препарат зрідка | |
| Заспокійливі | Сульфат магнію | В | 16 мл 25% в 34 мл фіз. р-ну протягом 15 хв. | 28 | Застосовується виключно для попередження судом в разі прееклампсії | |
Рекомендації 2011 р. Європейського товариства кардіологів з діагностики та лікування артеріальних гіпертензій під час вагітності
Гіпертензія є найбільш розповсюдженою медичною проблемою у вагітних, яка ускладнює перебіг до 15% усіх вагітностей та в 25% випадків є причиною звернення за медичною допомогою. Гіпертензія у вагітних, що діагностована в амбулаторних умовах, є більш значним показником для прогнозування наслідків, ніж підвищені значення артеріального тиску (AT), визначені в стаціонарі.
Вагітним із гіпертензією необхідно призначати аналізи сечі, загальний аналіз крові, гематокрит, ферменти печінки, креатинінта сечову кислоту, добову протеїнурії (>2 г/добу – ретельне спостереження, >3 г/добу – госпіталізація). Для виключення асимптомного перебігу феохромоцитоми вагітним із гіпертензивним синдромом показано проведення ультразвукового дослідження наднирників.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікування артеріальної гіпертензії у вагітних“ на сторінці 1. Приємного читання.
