Визначення
Алкогольна хвороба печінки (АХП) являє собою сукупність нозологічних форм, обумовлених токсичною дією етанолу на печінку, і включає алкогольний стеатоз, стеатогепатит, цироз печінки.
Коментар: Підставою клінічної діагностики є визначення факту систематичного та надмірного споживання алкоголю. Прийом 40-80 г чистого етанолу щодня протягом 5-10 років веде до розвитку АХП, яка часто виникає та триває без поведінкових порушень, притаманних алкоголізму.
Класифікація
• 1. Стеатоз печінки – накопичення великих ліпідних крапель у гепатоци- тах. Виявляється у 80% людей, що зловживають алкоголем.
• 2. Стеатогепатит – приєднуються некрози гепатоцитів, запальна інфільтрація, фіброз. Виявляється у 10-35% людей, що зловживають алкоголем.
• 3. Цироз печінки – структурна перебудова органа. Виявляється у 10-20% осіб, які зловживають алкоголем.
Діагностика
Анамнестична. Факт систематичного вживання алкоголю в небезпечних дозах виявляється опитуванням самого хворого та його оточення. Позитивна відповідь на 2 з 4 нижченаведених питань вказує на прихований потяг до алкоголю.
• Чи відчували Ви колись необхідність скоротити вживання алкогольних напоїв?
• Чи дратує Вас, коли інші критикують Ваше зловживання алкогольними напоями?
• Чи маєте Ви почуття провини після прийому алкоголю?
• Чи важко Вам прокинутися наступного дня після прийому алкоголю?
Важливе значення мають також епізоди гострого гепатиту (потемніння сечі) після алкогольних ексцесів, що виникають на різних стадіях АХП – від стеатозу до цирозу.
Клінічна. Жовтяниця, збільшення печінки, її болючість під час пальпації е типовими ознаками АХП. Характерне значне підвищення активності гама-глутамілтранспептидази в сироватці крові (етанол індукує синтез цього ферменту) та збільшення середнього розміру еритроцитів (токсичний вплив етанолу на кістковий мозок). Одночасна поява цих двох ознак у 80- 90% випадків свідчить на користь алкогольного ураження печінки. Активність трансаміназ підвищується помірно, причому ACT>АЛТ. Вміст загального білірубіну підвищується за рахунок прямої фракції і корелює з тяжкістю алкогольного гепатиту. Закономірно знижуються рівень загального білка, альбумінів, протромбінів індекс, зростає вміст СРБ. Високоспецифічним маркером АХП є без вуглецевий (десіалізований) трансферин, рівень якого в крові зростає на тлі тижневого вживання етанолу в дозі понад 60 г на добу.
Морфологічна. Для АХП характерні поєднання жирової та гідропічної дистрофії гепатоцитів, поява алкогольного гіаліну (тільця Маллорі), осередки колікваційного некрозу в центральних відділах часточок, запальний інфільтрат, який містить лімфоцити, макрофаги та нейтрофіли, а також внутрішньочасточковий перицелюлярний, перицентральний і перисинусоїдальний фіброз.
Клінічні та лабораторні ознаки єтанолового ураження інших органів і систем: дефіцит маси тіла, болючість і атрофія м'язів, гінекомастія, гіпогонадизм, контрактура Дюпюїтрена, яскраві телеангіектазії, гіпертензія, кардіопатія, енцефалопатія, периферична полінейропатія, хронічний гастрит, езофагіт, панкреатит, мальабсорбція, B12- або залізодефіцитна анемія, тромбоцитопенія.
Зразки формулювання діагнозу
• 1. Алкогольний стеатогепатит із слабким фіброзом печінки (біопсія 2006 р).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Алкогольна хвороба печінки“ на сторінці 1. Приємного читання.
