Класифікація грибних токсинів
• 1. Гастро-ентеротропної дії (енталома отруйна, рядовка отруйна, опеньок несправжній сірчано-жовтий, опеньок несправжній цегляно-червоний, печериця темнолоскутна, печериця отруйна та ін.);
• 2. Нейровегетотропної дії (мухомор червоний, мухомор пантери новий, іноцибе Патуйяра, іноцибе смугастий, клітоцибе воскоподібний та ін.);
• 3. Гепато-нефротропної дії (бліда поганка зелена, біла та жовта; строчок звичайний, павутинник помаранчево-червоний, лепіота коричнево-червоніюча).
Діагностика
Ґрунтується на даних анамнезу та клінічних проявах, які варіюють залежно від виду гриба:
• токсинами гастро-ентеротропної дії: нудота, блювання, діарея, біль в животі розвиваються в перші 20 хв. – 2 год. після отруєння, тривають 1-2 доби; лабораторні зміни: лейкоцитоз із зсувом лейкоцитарної формули ліворуч, помірна протеїнурія з лейкоцитурією, зміни електролітів, підвищення рівню а-амілази крові;
• токсинами нейровегетотропної дії: порушення свідомості, марення, галюцинації, судоми розвиваються через 30-120 хв.; можуть поєднуватись з дисфункцією ШКТ; холінергічний синдром – міоз, слиновиділення, бронхорея, бронхоконстрикція, біль в животі, нудота, блювання, діарея; антихолінергічний синдром – мідріаз, сухість слизових оболонок та шкірних покривів; лабораторні зміни (див. "Отруєння грибними токсинами гастроентеротропної дії");
• токсинами гепато-нефротропної дії: симптоми з'являються через 6-16 год. після отруєння і пізніше; латентний період 1-2 доби; гзстроентероколітичний період триває 24-72 год., гепато-нефротичний період починається на 4-5 добу і триває 2-3 тижні: жовтяниця, геморагічний синдром, енцефалопатія, гепатомегалія, олігоанурія; лабораторні зміни – в гастроентероколітичному періоді (див. "Отруєння грибними токсинами гастро-ентеротропної дії"), в гепато-нефротичному періоді: підвищення рівня амінотрансфераз, білірубіну, а-амілази, сечовини, креатиніну, зниження рівня протромбіну, зміни електролітів, глюкози крові, лейкоцитоз, підвищення гематокриту, помірна протеїнурія з лейкоцитурією, еритроцитурією, циліндрурією.
Основні принципи невідкладної ДОПОМОГИ
• 1. Деконтамінація токсину, що не всмоктався:
– попереднє випорожнення шлунка перед його промиванням шляхом рефлекторної стимуляції блювання;
– зондове промивання шлунка до чистих промивних вод, незважаючи на час, коли були спожиті гриби (вміст має бути направлений на токсикологічний аналіз), з подальшим введенням через зонд активованого вугілля спочатку в дозі 1 г/кг, потім – 0,5 г/кг ваги;
– сорбіт 1-2 г/кг маси тіла на добу в 2-3 прийоми додають до активованого вугілля, якщо відсутня діарея.
NB! Якщо пацієнта турбує багаторазове блювання чи діарея, не рекомендовано усувати їх медикаментозно, оскільки ці механізми сприяють деконтамімації.
• 2. Виведення з організму токсинів, що всмоктались:
– ентеральне та парентеральне водне навантаження сольовими (регідрон, ораліт, трисіль, ацесіль), колоїдними p-нами (реосорбілакт, сорбілакт, ксиліт), глюкозою – 2-3 л/добу; тривалість має відповідати наявності гастроінтестинальних порушень, вираженості та динаміці синдрому токсико-ексикозу;
– за отруєння грибними токсинами нейровегетотропної та гепато-нефротропної дії – обмінний плазмоферез, гемосорбція, діалізні методи, форсований діурез.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Отруєння грибами“ на сторінці 1. Приємного читання.
