• 2. Профілактичний прийом ААП для запобігання рецидивам ТП. У хворих без тяжкої структурної патології міокарда використовують препарати IC класу (флекаїнід, пропафенон), а також етацизин. Доведена ефективність препаратів ІН класу: аміодарону і соталолу. Принципи антикоагулянтної терапії ті самі, що й у випадку ФП.
• 3. Катетерну радіочастотну абляцію для радикального усунення анатомічного субстрату ТП. Ефективність досягає 95%, кількість рецидивів –10%.
Протиаритмічні препарати
| Назва препарату | Основні переваги | Основні недоліки | Рекомендовані разові та добові дози препарату | |||
| І КЛАС · (пригнічують швидкі натрієві канали, зменшуючи швидкість деполяризації потенціалу дії клітин міокарда) | ||||||
| IA підклас · (збільшують тривалість потенціалу дії) | ||||||
| Хінідин · – | Впливає на надшлуноч- кові та шлуночкові порушення ритму. · Навіть за тривалого прийому негативний інотропний ефект дуже незначний. | Може викликати піруетну шлуночкову тахікардію. Викликає диспептичні розлади, алергічні реакції. | Для виявлення ідіосинкразії призначається перша доза 0,1 г. Разова доза – 0,2 г. Максимальна добова – 2 г. · Коли доза перевершує 1,2 г, значно збільшується кількість побічних ефектів. | |||
| Новокаїнам ід | Впливає на надшлуночкові і шлуночкові порушення ритму. Зручний для в/м та в/в введення. | Знижує AT за в/в введення. В разі тривалого використання викликає появу антинуклеарних антитіл і розвиток вовчакового синдрому. Проявляє негативний інотропний ефект. Викликає диспептичні розлади. | Разова доза в/м та в/в 0,5–1 г. Перорально 0,25-0,5 г. · Середня добова доза – 1–2 г. Максимальна добова – 4 г (може використовуватись лише у крайніх випадках під контролем AT та ЕКГ). | |||
| IB підклас · (зменшують тривалість потенціалу дії) | ||||||
| Лідокаїн | Не впливає на частоту серцевого ритму, синоатріальну провідність. У терапевтичних дозах не викликає негативної інотропної дії. Проявляє високу протифібриляторну активність. | Малоактивний за над- шлуночкових порушень ритму. Проявляє токсичний вплив на ЦНС, ШКТ. Дія препарату короткочасна. Може використовуватись лише для в/м та в/в введення. | Разова доза для в/в введення 80–120 мг. Максимальна разова – 200 мг. | |||
| Мексилетин | Мало впливає на частоту синусового ритму, синоатріальну провідність. | Проявляє токсичний вплив на ШКТ та ЦНС. | В/в доза 150–500 мг. Перорально разова доза – 200 мг, добова – 600–1200 мг. | |||
| IC підклас · (не впливають на тривалість потенціалу дії, але сповільнюють швидкість деполяризації і, відповідно, провідність) | ||||||
| Пропафенон | Слабкий 0-адреноблокатор. Впливає на надшлуночкові та шлуночкові порушення ритму. | Має багато активних метаболітів. Викликає брадикардію, порушення провідності, диспептичні розлади. | Доза для в/в введення 35–70 мг. Разова пероральна доза 150–300 мг, добова – 300–600 мг. | |||
| Етацизін | Один з найактивніших препаратів для лікування шлуночкових екстрасистолій. | Під час в/в введення здатний спровокувати лароксизмальну шлуночкову тахікардію та фібриляцію шлуночків, порушення провідності серця. | Разова доза 50 мг, добова – до 200 мг. | |||
Аритмії серця
239
| Назва препарату | Основні переваги | Основні недоліки | Ракомаидоваиі разові та добові дози препарату | ||
| Il КЛАС · (викликають блокаду /3-адренергічних рецепторів) | |||||
| Пропранолол | Збільшує тривалість життя після перенесеного інфаркту міокарда. Використовується для лікування синусової тахікардії, контролю частоти ритму за постійної форми миготливої тахіаритмії. | Здатний викликати бронхообструкцію, проявляє негативну інотропну дію, погіршує ліпідний спектр крові. | Разова доза 20-80 мг. Приймається 3–4 рази на добу. | ||
| Сектраль | Селективний 3-адреноблокатор з власною симпатоміметичною активністю (BCA)1 мало впливає на частоту ритму у спокої. Не погіршує ліпідного спектру крові. | У великих дозах втрачає селективність дії. | Разова доза – 200-400 мг. Добова доза – 400-800 мг. | ||
| III КЛАС · (подовження тривалості потенціалу дії) | |||||
| Соталол | Мало побічних ефектів. Більш безпечні, ніж препарати І класу, за шлуночкових аритмій, які загрожують життю. | Може викликати брадикардію, гіпотензію, пароксизмальну шлуночкову тахікардію, порушення провідності серця. Проявляє негативну інотропну дію. | Разова доза – 80–160 мг, добова – 320 мг. | ||
| Аміодарон | Безпечний у разовому введенні. Впливає на надшлуночкові та шлуночкові порушення ритму. Є рекомендації щодо застосування за ХСН. | За тривалого введення впливає на функцію щитовидної залози, викликає ураження очей, легень та інші побічні ефекти. | Разово в/в 1500 мг. Разово перорально 200 мг, добова доза 600–800 мг протягом 10 днів. Іідтримуюча доза 200–400 мг 5 днів на тиждень. | ||
| IV КЛАС · (блокада повільних кальцієвих каналів) | |||||
| Верапаміл | Високий протиаритміч- ний ефект за реци- прокних АВ-вузлових пароксизмальних тахікардій. Використовується для контролю частоти ритму за постійної форми миготливої тахіаритмїі | Пригнічує синусовий та АВ-вузли. Проявляє негативний інотропний ефект. | Для в/в введення дози 5–10 мг. Перорально 40-80 мг 3–4 рази на добу. | ||
Раптова серцева смерть
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фібриляція та тріпотіння передсердь“ на сторінці 4. Приємного читання.
