Спинномозкова, або люмбальна, пункція – діагностична процедура під візуалізаційним контролем, у ході якої проводиться забір спинномозковоїрідини (СМР), що оточує спинний і головний мозок.
Показання: підозра на інфекції чи аутоімунне захворювання ЦНС, в т.ч. нейропатії; метаболічні захворювання ЦНС (напр. лейкодистрофія); підозра на субарахноїдальний крововилив пацієнтів, якщо відсутнє підтвердження КТ; інші захворювання ЦНС, при яких дослідження CMP може бути допоміжним у діагностиці; необхідність інтратекального або субарахноїдального введення контрасної речовини.
Протипокази:
• 1. Абсолютні: набряк або пухлина мозку в зв'язку з вірогідністю вклинення мигдаликів мозочка.
• 2. Відносні: інфекції шкіри і тканин у ділянці запланованої пункції; вади розвитку хребта і спинного мозку (напр. дизрафія); порушення згортання крові (МНО > 1,5 або АЧТЧ перевищує показник норми, більш, ніж вдвічі, або кількість тромбоцитів крові < 50 000/мл); травматичний шок; масивна крововтрата; підозра на субарахноїдальний крововилив (в такому разі спочатку слід виконати KT голови).
Коментар: Люмбальна пункція відноситься до процедур, на проведення яких обов'язково потрібна письмова згода хворого. Варто вважати за правило не робити пункцію хворому до проведення КТ. або MPT головного мозку. Якщо майбутня пункція не може додати що-небудь нове до діагностики захворювання і терапевтичний ефект, краще від неї відмовитися.
Постпункційний синдром
Клінічні знаки. Головний біль зазвичай не сильний, з'являється протягом 24-48 годин після пункції; посилюється у вертикальному, а зменшується в лежачому положенні; може супроводжуватись нудотою, блюванням, запамороченням, шумом у вухах, розладами зору та менінгеальними симптомами; проходить самостійно протягом доби (деколи через кілька тижнів). Біль спини у місці пункції, корінцеві болі.
Лікування: лежаче положення, анальгетики перорально (парацетамол, парацетамол з кофеїном, опіоїди). Не рекомендується застосування НПЗЗ та препаратів, які порушують функцію тромбоцитів крові.
Дослідження ліквору
Кількість взятого ліквору залежить від мети пункції та стану хворого. Для звичайних досліджень беруть 8-10 мл, рідко 10-12 мл у дорослих, 5-7 мл у дітей молодшого віку та 2-3 мл у грудних дітей.
Зберігання СМР. Для одержання достовірного результату необхідно зробити дослідження протягом 30 хвилин від моменту пункції. Це пов'язано з високою чутливістю лікворних клітин до термічного та хімічного впливу.
За необхідності зберігати зразки CMP слід при температурі 4-8"С (короткостроково) або при -20°С (тривалий час). У зразках СМР, що зберігалися, можуть бути проаналізовані тільки білкові компоненти та ДНК (у разі належної підготовки). 12 мл CMP повинні бути розділені на три стерильних пробірки. Важливо, щоб перед поділом не випав осад. Для загальних аналізів, посіву і дослідження під мікроскопом на наявність бактерій і грибів, тестування на антитіла, ПЛР і виявлення антигенів береться 3-4 мл ліквору, який зберігається при температурі +4°С. Більший обсяг ліквору (10-15 мл) потрібний для виявлення М. tuberculosis, грибків або паразитів.
Норми концентрації білка в CMP повинні відповідати віку пацієнта (норма вище в неонатальний період і після 60 років) і місцю забору СМР. Точні цифри верхньої межі концентрації білка різняться в залежності від техніки проведення аналізу та лабораторії, де він проводиться.
Концентрація глюкози в CMP повинна співвідноситися з її концентрацією в крові. Тому перевага віддається коефіцієнту співвідношення цих параметрів. Патологічні зміни цього коефіцієнта або концентрації лактату зустрічаються при бактеріальному або грибковому менінгіті, лептоменінгеальних метастазах.
Норми показників ліквору: температура 37-37,5°С; відносна щільність люмбального ліквору 1,005-1,009, субокципітального 1,003-1,004, вентрикулярного 1,002-1,004; в'язкість 1,01-1,06 (ліквор може стати грузлим та утворювати тонкі плівки при кімнатній температурі або збереженні його в холодильнику); рефрактометричний індекс 1,335; осмотичний тиск 295-300 mosm/I (осмоларитет); сухий залишок 1,1-1,0%; тиск 70-400 мм H2O (діти до 8 років 60-200 мм H2O, огрядні люди 250 мм H2O); вміст білку у новонароджених до 150 мг/дл (1,5 г/л), у дорослих 18-58 мг/дл (0,18-0,58 г/л); рівень глюкози 300 мг/дл (16,7 ммоль/л).
Патологічні зміни. Внутрішньочерепна гіпотензія зустрічається у хворих, що перенесли черепно-мозкову травму з ліквореєю або після серійних люмбальних пункцій. Внутрішньочерепна гіпертензія спостерігається за менінгіту, внутрішньочерепного крововиливу, пухлини. Ідіопатична внутрішньочерепна гіпертензія найчастіше спостерігається у огрядних жінок дітородного віку.
Причини зміни кольору ліквору
| Жовтуватий | Розпад формених елементів крові · Гіпербілірубінемія · Вміст білка > 150 мг/дл (1,5 г/л) · Вміст еритроцитів > 100 000 клітин/мм3 |
| Жовтогарячий | Розпад формених елементів крові Високий вміст каротиноїдів в дієті |
| Рожевий | Розпад формених елементів крові |
| Зелений | Гіпербілірубінемія |
| Коричневий | Менінгеальний меланоматоз |
Підвищення білка в лікворі спостерігається у разі інфекції, внутрішньочерепного крововиливу, розсіяного склерозу, синдрому Гієна-Барре, злоякісної пухлини, деяких ендокринних порушеннь, під час прийому певних ліків, а також на тлі багатьох запальних захворювань.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спинномозкова пункція“ на сторінці 1. Приємного читання.
