Визначення
Стан, що характеризується дефіцитом води та електролітів внаслідок Tx обмеженого споживання або надмірної втрати.
Причини: інфекційна або неінфекційна секреторна (водяниста) діарея, багаторазове блювання, діабетичний кетоацидоз, гіпертермія з надмірним потовиділенням, опіки, кишкова непрохідність, поліурія при нирковій недостатності, надмірне застосування діуретинів, парацентез.
Діагностика
Клінічні ознаки. Хворого турбує спрага, сухість в роті, загальна слабкість. При прогресуванні зневоднення визначається сухість слизових оболонок та шкіри пахвових і пахвинних ділянок, зниження тургору шкіри, зменшення капілярного наповнення, осиплість або втрата голосу, тахіпное, тахікардія, гіпотонія, оліго- або анурія, зниження температури тіла.
Лабораторні ознаки. Ознаки згущення крові в гемограмі (відносний еритроцитоз, лейкоцитоз), зростання гематокриту. Збільшення густини плазми крові. Олігурія, збільшення питомої ваги сечі. Вміст натрію, калію, хлоридів в плазмі крові може бути нормальним, підвищеним або зниженим залежно від причини зневоднення. При важкому зневодненні рівень бікарбонатів в плазмі крові знижений.
Ступені зневоднення
| Втрата ваги, % | Пульс, · уд./хе. | AT, · мм рт.ст. | Гематокрит | Густима · плазми | ||
| I | <3 | 70-80 | 110/70 | 0,40-0,50 | 1023-1025 | |
| Il | 3-6 | 80-90 | 100/60 | 0,51-0,55 | 1026-1029 | |
| III | 6-9 | 90-110 | 80/50 | 0,56-0,60 | 1030-1035 | |
| IV | >9 | 110-140 | <50/30 | >0,60 | >1035 | |
Основні принципи невідкладної допомоги
І-II ступінь зневоднення та відсутність тяжкого блювання: регідратацію здійснюють пероральним застосуванням теплих глюкозо-електролітних сумішей, які містять 20-30 г/л глюкози, 45-90 мЕк/л натрію, 30 мЕк/л основи, 20-25 мЕк/л калію та мають осмолярність 200-310 мОсм/л (регідрон, ораліт, гастраль, орсоль та ін.). Розчини для пероральної регідратації приймають частими, малими об'ємами у кількості, що в 1,5 рази перевищує втрати. Пероральна регідратація за ефективністю не поступається парентеральній регідратації.
Регідрон (1 пакет – 18,9 г) розчинити у 1000 мл кип'яченої води, приймати по 10 мл/кг маси тіла. У разі зневоднення, що супроводжується блюванням, необхідно додатково приймати по 10 мл/кг розчину після кожного епізоду блювання.
Регідрон оптім (1 пакет – 10,7 г) розчинити у 500 мл кип'яченої, охолодженої до кімнатної температури води, розчин слід приймати протягом 4 годин з розрахунку 40-80 мл/кг. Загальна доза протягом 4 годин складає 2200-4000 мл.
II-IV ступінь зневоднення, наявність тяжкого блювання: здійснюють парентеральну регідратацію підігрітими до 38°С сольовими розчинами (р-н Хартмана, р-н Рінгер-лактатний, р-н Рінгера-Локка, дисоль, трисоль, глюкосол, ацесоль). Об'єм регідратації визначають за втратою маси тіла або за формулою:
V = 4 × 103 × (D – 1,025) × Р,
де V – об'єм рідини в мл, D – густина плазми крові хворого, P – маса тіла хворого у кг. Слід обов'язково контролювати рівень електролітів крові та корегувати гіпо-та гіпернатріемію, гіпокаліємію, метаболічний ацидоз.
Швидкість регідратації та її тривалість залежать від важкості зневоднення, причини його виникнення та стану ССС. У першу годину регідратації об'єм інфузії складає 20-60 мл/кг маси тіла. Загалом дефіцит рідини повинен бути поповнений за 4 год. В подальшому об'єм регідратації визначається втратою рідини, що триває.
Введення протидіарейних, протиблювотних та антибактеріальних засобів не збільшує ефективності регідратаційної терапії та асоційоване з розвитком небажаних ефектів.
Колапс
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зневоднення“ на сторінці 1. Приємного читання.
