Бронхоектатична хвороба (БЕХ, бронхоектазії) – гнійно-запальний процес в різко розширених деформованих бронхах з інфільтративними та склеротичними змінами в перибронхіальному просторі, що призводить до подальшого незворотного розширення бронхів з порушенням їх дренажної функції, розвитку ателектазів, емфіземи, цирозу в реґіонарній зоні паренхими легень.
Бронохоектази (БЕ) – стійке, незворотне розширення гілок бронхіального дерева, обумовлене деструкцією стінок бронхів та/або порушенням нервово-м'язового тонусу внаслідок запалення, дистрофії, гіпоплазії їх структурних елементів.
Коментар: ББ виявляють у 2/3 хворих до 20 років, однаково часто у хлопчиків та дівчаток до 10 років, а серед дорослих – у чоловіків частіше, ніжу жінок, в 1,5-3 рази. Найчастіша локалізація – базальні та язичкові сегменти лівої легені, а також базальні сегменти та середня частка правої легені.
Етіологія
Генетичні та природжені фактори: генетично детерміновані – муковісцидоз, синдром Картагенера (зворотне розміщення внутрішніх органів, БЕ, синусити), синдром Янга (хронічні синусити, БЕ, безпліддя), синдром циліарної дискінезії; дефіцит або аномалії с^-антитрипсину; первинні імунні розлади (гуморальні дефекти, клітинні або змішані розлади, дисфункція нейтрофілів); вроджені аномалії (дисплазії, гіпоплазії, секвестрації, шунти, карликовість).
Набуті фактори: післяінфекційні (інфекції нижніх дихальних шляхів у дітей, абсцедуючі пневмонії у дорослих, туберкульоз, аденовірусна інфекція, коклюш, кір, інші інфекції дихальних шляхів); обструктивні (сторонній предмет, пухлини, лімфатичні вузли, слизовий корок, зовнішня компресія дихальних шляхів); інгаляційні ушкодження (вдихання токсинів, подразнюючих газів, парів, диму включно з термічними ушкодженнями); аспіраційні (гастроезофагеальний рефлюкс, аспіраційні пневмонії, санаційні процедури); хронічні дифузні захворювання легень відомої та невідомої етіології (ідіопатичний легеневий фіброз, колагенози, саркоїдоз); ідіопатичні запальні розлади (анкілозуючий спондилоартрит, запальні хвороби кишковика, рецидивуючий поліхондрит); інші причини – алергічний бронхолегеневий аспіргельоз, ВІЛ- інфекція/СНІД, "синдром жовтих нігтів" (стовщення та викривлення нігтів жовтуватого кольору, ексудативні плеврити, БЕ), радіаційні ушкодження.
Сприятливі фактори: тютюнопаління та вживання алкоголю вагітними; вірусні інфекції в період вагітності.
БЕ в разі вроджених аномалій розвитку та генетичних захворювань легень називають первинними, обумовлені будь-якими іншими причинами, що викликають ушкодження легень,– вторинними.
Коментар: Ушкодження бронхів виникає лише в осіб з генетичними дефектами або схильністю до патології. У формуванні БЕ провідна роль належить запаленню дихальних шляхів та порушенню бронхіальної прохідності, ателектазу легенево! тканини та фіброзу паренхими. Патоморфологічно бронхіальна стінка у випадку БЕ характеризується поширеною запальною деструкцією, хронічним запаленням, збільшенням кількості слизу та втратою війок. Циліндричний епітелій заміщується скваматозним або кубічним, визначаються фокальна деструкція еластичної тка* нини, пошкодження м'язів та хряща, розвивається ендартеріїт. Внаслідок руйнування прилеглих інтерстиційних та альвеолярних структур відбувається перебудова тканин та розвивається фіброз. БЕ поєднується з хронічним бронхітом та/або емфіземою. Виникають поширені анастомози між бронхіальними та легеневими артеріями з помітним розширенням останніх поблизу дистальних субсегментарних бронхів, розвиваються також анастомози між бронхіальними та легеневими венами. Підвищений кровоплин, шунти справа ліворуч та гіпоксемія призводять на пізніх стадіях хвороби до розвитку легеневої гіпертензії та легеневого серця.
Класифікація
Нині існує понад 3S класифікацій БЕХ, проте найзручнішою для практичного використання є класифікація, запропонована В, Н. Палевим та співавт. (1984), А. Н. Кокосовим (1999).
За фазою захворювання: загострення, ремісії.
За поширеністю: однобічні, двобічні (з уточненням локалізації БЕ за сегментами, частками).
За формою розширення бронхів: циліндричні, веретеноподібні, мішечкові, кістоподібні, змішані.
За формою перебігу: легка форма; середньої важкості; важка; ускладнена.
Форми перебігу
Визначаються за вираженістю основних клінічних синдромів БЕХ, частотою загострень на рік та наявністю ускладнень.
Легка форма: загострення 1-2 рази на рік, в період ремісії (може тривати більше року) харкотиння виділяється в невеликій кількості або повністю відсутнє.
Середньоважка форма: загострення 2-5 рази на рік, у фазі ремісії виділення протягом доби 5-100 мл слизово-гнійного або гнійного харкотиння, в період загострення до 200 мл. Знижується працездатність та толерантність до фізичних навантажень.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Бронхоектатична хвороба“ на сторінці 1. Приємного читання.
