Розділ «7. Генетика особистості»

В онтогенезі вказані риси темпераменту є досить стабільними як за змістом, так і за індивідуальним виявом. Наприклад, невротицизм і соціальна екстраверсія, визначені в одних і тих самих людей з інтервалом у 45 років, корелюють на рівні 0,30 та 0,60. В іншому продовженому дослідженні (інтервал 30 років), яке проводили серед людей від середнього до старечого віку, міжвікова кореляція соціальної інтроверсії становила 0,74. Багато дослідницьких робіт (використання різноманітних методик, вікових груп та інтервалів) підтверджують наявність вікової стабільності цих характеристик індивідуальності людини.

Психогенетичні дослідження дорослих засвідчили виразний, хоча і не дуже високий вплив спадкових чинників на темперамент. У широкомасштабних близнюкових дослідженнях одержано такі показники внутрі-парної кореляції: за екстраверсією — гмз= 0,52, гдз = 0,19; за невротицизмом — гмз=0,50 та гдз=0,23. При цьому успадковуваність за екстраверсією становила 0,4, а за невротицизмом — 0,3, тобто відмінності не значні. Крім того, з віком вплив спадковості на варіативність цих індивідуальних властивостей зменшується.

Існують також складніші схеми опису темпераменту. Найпопулярнішою є п'ятифакторна шкала особистісних рис, яка ґрунтується на судженнях людей про себе та інших. Риси темпераменту згруповані у п'ять факторів:

1) екстраверсія. Визначають співвідношення в межах пар: екстраверсія — інтроверсія, товариськість — відлюдкуватість, упевненість — сором'язливість;

2) здатність до згоди. Визначають співвідношення в межах пар: поступливість — непоступливість, доброзичливість — байдужість, слухняність — ворожість;

3) сумлінність, відповідальність. Невизначений фактор;

4) невротицизм. Визначають рівень емоційної стабільності, а також співвідношення в межах пар: пристосовуваність — тривожність, залежність — незалежність;

5) відвертість, щирість. Визначають співвідношення в межах пар: легкість пристосовуваності — підлеглість, непослух — покірність.

Під час аналізу успадковуваності окремих компонентів цих факторів найвищі значення були отримані для екстраверсії (0,49) та відвертості (0,45), а найменші — для здатності до згоди (0,35) та сумлінності (0,38). Для всіх показників значення впливу загального середовища на мінливість виявилося близьким до нуля (0,02—0,11).

Дослідження складових невротицизму дало змогу з'ясувати, що приблизно половина спостережуваної мінливості визначена генетичними факторами. Ці результати одержали на основі опитування вихованих разом і розлучених монозиготних близнюків. У дослідженнях, в яких, крім самозвітів, користувалися оцінками поведінки з боку одноліток, були отримані подібні результати.

Отже, мінливість особистісних характеристик темпераменту визначається переважно умовами індивідуального середовища або генотип-середовищними взаємодіями.

Більш специфічними властивостями темпераменту є рівень радикалізму та консерватизму в мисленні. Цим рисам властиві досить високі показники успадковуваності (відповідно 0,65 та 0,54). Навіть авторитарність (владність) має значення 0,62. За цією характеристикою спостерігається несподівано високе значення асортативності (відповідності) одружень (0,68).

У межах дослідження близнюків, які виросли нарізно, було проведено різноманітні тести властивостей особистості та темпераменту, а також таких якостей, як професійні інтереси, заняття на дозвіллі, соціальні стосунки. Було з'ясовано, що монозиготні близнюки, котрі виросли разом, показали приблизно такий самий рівень подібності, як і розлучені.