TextBook Чеботарьова В Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К.: Б. в., 1999. – С. 189-192,387-405.
Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – СПб.: "Издательство Фолиант", 2001. – С. 482-537.
Додаткова література
Капітан Т.В. Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми. – К. – Вінниця, 2002. – С. 257-325.
Медицина дитинства / За ред. П.С. Мощича: У 4 т. – К.: Здоров'я, 1994.-Т. 1. – С. 232-235.
Доскин В.Л., Келлер X., Мураенко М.Н., Панкова-Ямпольская P.M. Морфофункциональные константы детского организма: Справочник. – М.: Медицина, 1997.
Допоміжні матеріали
1. Анатомофізіологічні особливості системи травлення в дітей.
2. Склад шлункового соку в дітей грудного віку.
3. Особливості кишкової мікрофлори в дітей.
4. Основні методи дослідження травної системи.
5. Методика дослідження травної системи дитини.
6. Головні синдроми ураження травної системи в дітей.
Анатомо-фізіологічні особливості системи травлення в дітей
Особливості кишкової мікрофлори в дітей
Нормальна кишкова мікрофлора виконує такі головні функції: захисну, імунну, метаболічну, сприяє остаточному перетравленню рештків їжі, синтезу вітамінів і ферментів тощо. Склад її залежить від віку дитини та виду вигодовування. У новонародженого кишки стерильні, але вже на 1-шу добу життя вони заселяються кишковою паличкою, ентерококом, дріжджовою флорою, рідше стрептококом. При природному вигодовуванні в кишках переважають В. bifidus, В. laktis aerogenes, при штучному – В. colli.
Порушення нормального стану кишкового мікробіоценозу призводить до розвитку кишкового дисбактеріозу, який вважають граничним станом інфекційного процесу. Ступінь дисбактеріозу оцінюють за співвідношенням кількості ешерихій та умовно-патогенних мікробів. При дисбактеріозі легкого ступеня умовно-патогенні мікроби становлять 25 %, при помірному – 50 %, при тяжкому – 75 % при дуже тяжкому – 100 %.
Характеристика мікробіоценозу кишечнику (за В.А. Доскіним, X. Келлером, 1997)
| Види мікроорганізмів | Кількість мікроорганізмів в 1 г фекалій | |||
| Діти 1-го року життя | Дорослі | |||
| min-max | М ± m log 10 | min-max | М ± m log 10 | |
| Біфідобактерії | 10 у 8 ступені –10 у 10 ступені | 8,6 ±0,6 | 10 у 9 ступені –10 у 10 ступені | 9,8 ±0,19 |
| Бактероїди | 10 у 9 ступені –10 у 10 ступені | 9,2 ±0,1 | 10 у 8 ступені | - |
| Молочнокислі палички | 10 у 8 ступені –10 у 7 ступені | 6,9 ±0,2 | 10 у 6 ступені –10 у 8 ступені | 7,5 ±0,1 |
| Молочнокислі стафілококи | 10 у 6 ступені –10 у 7 ступені | 6,6 ±0,1 | 10 у 7 ступені –10 у 8 ступені | 7,4 ±0,36 |
| Ентерококи | 10 у 6 ступені –10 у 6 ступені | 5,2 ±0,1 | 10 у 5 ступені –10 у 6 ступені | 6,4 ± 0,2 |
| Ентеробактерії з нормальноюферментативною активністю | 10 у 7 ступені –10 у 8 ступені | 7,7 ±0,3 | 10 у 7 ступені –10 у 8 ступені | 7,8 ± ОМ |
| Ентеробактерії зі зниженою ферментативною активністю | 10 у 6 ступені –10 у 7 ступені | 6,7 ±0,3 | 10 у 6 ступені –10 у 7 ступені | 6,8 ±0,24 |
| Ентеробактеріїлактозонегативні | 10 у 6 ступені –10 у 7 ступені | 6,4 ±0,2 | 10 у 6 ступені –10 у 7 ступені | 6,5 ±0,2 |
| Інші умовно патогенні ентеробактерії | < 10 у 5 ступені | - | 10 у 4 ступені | - |
| Мікроби роду протеїв | < 10 у 4 ступені | 3,4 ±0,1 | 10 у 3 ступені | - |
| Стафілококи (сапрофітні, епідермальні) | < 10 у 4 ступені | - | 10 у 4 ступені –10 у 6 ступені | 5,3 ±0,4 |
| Дріжджеподібні гриби | < 10 у 4 ступені | - | < 10 у 4 ступені | - |
| Спороносні анаеробні палички (клостридії) | < 10 у 5 ступені | - | - | - |
Основні методи дослідження травної системи
Методика дослідження травної системи дитини
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педіатрія» автора Тяжкої О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Анатомо-фізіологічні особливості травної системи в дітей. Методика дослідження. Семіотика уражень“ на сторінці 2. Приємного читання.