Розділ «Анатомо-фізіологічні особливості травної системи в дітей. Методика дослідження. Семіотика уражень»

При дослідженні системи травлення в дитини треба звернути особливу увагу на такі моменти:

1. Збираючи анамнез, необхідно з'ясувати спадковість щодо захворювань травної системи, перинатальний анамнез (гестоз, загроза переривання вагітності, захворювання вагітної та новонародженого та ін.), особливості вигодовування дитини (природне, штучне, змішане, підгодовування, режим), наявність диспепсичних явищ (зригування, блювання, біль у животі, стан апетиту, частота і характер випорожнень).

2. Оглядаючи дитину, потрібно звернути увагу на стан язика (сухий, із нальотом, малиновий, "географічний", великий), слизової оболонки рота (бліда, наявність енантеми, крововиливів, плям Філатова), зубів, мигдаликів; на колір шкіри, розмір живота, його форму, перистальтику, стан пупка (мокнучий, гнійні виділення), стан ануса (зяяння).

3. Проводячи поверхневу пальпацію, треба визначити напруження, тонус м'язів передньої черевної стінки (знижений або підвищений), больові зони Захар'їна-Геда (холедоходуоденальну, епігастральну, зону Шоффара, панкреатичну, апендикулярну, сигмальну), симптом Боткіна-Блюмберга.

4. Проводячи глибоку пальпацію за методикою Образцова-Стражеска, визначають особливості органів черевної порожнини (кишечнику, печінки, жовчного міхура, селезінки, підшлункової залози, мезентеріальних лімфатичних вузлів). Для виявлення патології органів черевної порожнини потрібно визначати деякі больові точки та симптоми. При ураженні печінки та жовчного міхура – точку та симптом Кера, симптоми Лепіне, Ортнера, Георгіївського-Мюсі, Мерфі. При ураженні шлунка або дванадцятипалої кишки – симптоми Менделя, точки Боаса та Опенховського. При ураженні підшлункової залози – точки та симптом Мейо-Робсона, точки Дежардена. При ураженні нирок – симптом Пастернацького, при перитоніті – симптом Боткіна-Блюмберга.

5. За допомогою перкусії визначають наявність рідини в черевній порожнині; розмір печінки за Курловим (11x9x7 см) у дітей з 5-7-річного віку; розмір селезінки (у віці 1 року – 4 х 4 см, 2-3 років – 5 х 5 см, 6-7 років – 6x6 см, згодом, яку дорослих – 6x7 см). У дітей молодшого віку визначають розміщення верхньої межі печінки (V-VI ребро) і пальпаторно місце розташування нижнього краю (до 5-7-річного віку – на 1-2 см нижче від ребрової дуги).

6. Оцінити результати лабораторно-інструментальних досліджень: фракційного дослідження шлункового соку, дуоденального зондування, ендоскопічного дослідження верхніх і нижніх відділів травного тракту, ультразвукового дослідження паренхіматозних органів, копрограми, бактеріограми, рентгенологічних та радіологічних, біохімічних та імунологічних методів дослідження.

Головні синдроми ураження травної системи в дітей