РОЗДІЛ ТРЕТІЙ

Армагед-дом

— Найстрашніше, Лідо, не тварюки з моря, не метеоритний дощ… Найстрашніше — натовп на підходах до Воріт. Будь обережна, прошу тебе.

Лідка пильно дивилася на нього.

— Із кожним новим поколінням люди робляться вищими. Розплачуються за це болем у хребті, але — ростуть. Школярам не пояснюють, чому це відбувається… Але ті, хто нижчий на зріст, мають більше шансів загинути в тисняві. Я кажу це не для того, щоб знову налякати тебе. Я хочу, щоб у мить катастрофи поруч із тобою, Лідо, обов’язково хтось був. Хтось достатньо сильний, щоб підтримати тебе.

Лідка дужче стиснула його руку. «Як би я хотіла, щоб це були ви».

Мабуть, ця думка відобразилася на її обличчі.

— Лідо, — сказав Зарудний повільно. — За два дні буде дуже важливий виступ на першому каналі. Мій виступ. Обіцяй, що дивитимешся.

— Звичайно, — пошепки погодилася вона.

— Я думаю, що це буде злам… у нашій спільній долі. Я дуже на це сподіваюсь. А тепер — вибач, я більше не маю жодної хвилини.

Вона зрозуміла, що досі тримає його за руку. Що це може видатись дивним. І що пальці треба за всяку ціну розігнути — хоч зубами.

…Повертались у мовчанці. Мовчки ступали слідом двоє уважних здорованів. Білки чомусь вибрали їх об’єктом підвищеної уваги — чекали, мабуть, щоб щось дали.

— Славко готується на історичний? — спитала Лідка повільно.

Депутат кивнув.

— Я, мабуть, теж, — сказала вона несподівано для себе.

Він обернувся:

— Справді?!

І обійняв її за плечі. Широким рухом дорослого, якого потішила дитина. Але не батьківським, а скоріше братерським.

Лідка затамувала подих. Тицьнулася носом у тонку краватку, з усіх сил вдихнула запах, який ішов від Зарудного, — аби потім напевно згадати. Аби відтворити цю мить, що так довго тривала, — до найдрібніших деталей.

— Молодець, — сказав депутат Зарудний. — Ну яка ж ти молодець, Лідо.

* * *

Ранок девятого червня був сонячним, пташиним, безмежно чарівним. Під формений піджак Лідка вдягла парадну білу блузку; нові туфлі трішечки стискали ногу. Трішечки.

На вологій після нічного дощу лавці сиділа Свєтка з четвертого поверху. Курила довгу цигарку.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Армагед-дом» автора Дяченко С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ ТРЕТІЙ“ на сторінці 21. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи