— Дякую! — ледве витиснув зі себе Потап. А хотів же стільки всього сказати! Хотів сказати, що ніколи не забуде всього того, що зробив для нього Клим, що він став йому справжнім другом, що ніхто, мабуть, так не вірив у нього, що… Хлопці мовчки обнялися, поплескали один одного по плечах, і Жека попрямував до будиночків, назустріч своєму щастю в особі Олесі. Потап залишився сам серед гомінкого натовпу. Проводжаючи поглядом цупку худорляву фігуру табірного друга, Денис думав, що той, напевне, ніколи вже не повернеться в його життя. Для Жеки він був, хоча й важливим, але тільки епізодом.
Нарешті приїхав автобус. Галаслива компанія почала процес завантаження. Вмостившись, діти посилали повітряні поцілунки крізь скло і виглядали сумними. Навіть Канава, від якого подруги ледве відірвали заплакану Алку, був якимось пригніченим. Тож Потапу в цьому сенсі пощастило. Його тут, у таборі, майже нічого не тримало. Він повертався додому.
Розділ 25
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Не такий» автора Гридін С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 24“ на сторінці 2. Приємного читання.