Розділ 12

— Це не він, це я зробив! — піднявся Матвій.

— І я! — несподівано встав зі свого місця Олег Звитяжний.

— І я! — піднявся Ромко Загорський.

Так встали всі хлопці. Останнім приєднався до них Дімич Заремба, винувато опустивши очі та потираючи палаючі вуха. За хлопцями наввипередки повскакували і дівчата, які теж хотіли довести директору і Катерині Іванівні, що той фокус здійснено не без їхньої участі. Восьмий «А» дружно стояв і дивився в очі небезпеці в особі ненависної математички.

— Вони моєї смерті хочуть! — простогнала Катерина Іванівна. Директор мовчки взяв її за плечі і вивів з класу. А школярі тим часом святкувати свою невеличку перемогу…

Конфлікт остаточно вичерпали за кілька днів, коли всі діти принесли гроші на позачерговий косметичний ремонт кабінету математики, а завгосп із трудовиком замазали дірки і підфарбували свіжу штукатурку. Віктор Петрович задіяв свої зв’язки, і Катерину Іванівну Гітл… тобто Правець через тиждень із почестями відправили на заслужену пенсію (між іншим, за її власним бажанням), а ще через тиждень про неї забули… Повага до Віктора Петровича в середовищі восьмикласників зросла до неймовірних висот. Юля Сосновська кілька разів якось по-новому поглянула на Потапа. І тільки Самоха, на думку Дениса, зачаїв на нього зло.