Розділ 7. Весільна подорож

Перед від’їздом молодят до Парижа Ян де Вітте запросив їх до себе в кабінет.

— Хочу передати з вами кілька листів. Найважливіший — королю Станіславу Августу. Це тобі, Йозефе, тут службова інформація. Другий лист — генералу фон Брюлю. Кілька листів передасте у Варшаві, я тут усе докладно написав. Тепер — Париж.

Генерал уважно подивився на дітей.

— Я б і сам залюбки туди поїхав, — зітхнув він. — Перший лист — братам Монгольф'є. У ньому креслення і деякі думки про повітряні кулі. Другий, на ту ж тему, — професорові Шарлю. Я листуюся з ними і з цікавістю стежу, хто ж із них раніше вийде в небо.

— Ти все-таки не покинув цієї думки, батьку? — запитав Йозеф. А потім звернувся до Софії: — Років п’ять тому весь Кам’янець зібрався на небачене видовище — запуск повітряної кулі, сконструйованої батьком.

— І політ відбувся?

— І так, і ні, — усміхнувся генерал. — На жаль, у мене під рукою не було матеріалу для оболонки кулі, який витримував би високу температуру. Тому ми не ризикнули посадити в кошик пілота. І правильно зробили. На висоті приблизно 200 метрів оболонка загорілася, і куля впала. Але продовжимо. Наступний лист — П’єру Симону Лапласу, професору Військової школи в Парижі. Він викладає математику і водночас є екзаменатором королівського корпусу артилеристів. Я прошу його посприяти твоєму, Йозефе, навчанню у Військовій школі. Ось, здається, і все. Щасливої дороги.

Через два дні після прибуття до Варшави молоде подружжя де Вітте було запрошене до Королівського палацу на аудієнцію до короля Станіслава Августа. Графиня де Вітте помітно хвилювалася. Ще б пак! Їй дуже хотілося справити блискуче враження на короля і королівський двір. Йозеф був спокійнішим. Поступово впевненість чоловіка передалася і графині.

— Софіє, — пояснив Йозеф, — Станіслав Август не успадкував престол по крові, а став королем завдяки збігу обставин. Може бути, тому він не прагне підкреслити велич і пишність королівського двору. Колишній посол в Росії і коханець Катерини II, Станіслав Август був обраний королем не без участі імператриці під дулами російської зброї.

— Значить, він іграшка в руках Катерини?

— Вона на це і розраховувала, але її надії не виправдалися. Станіслав Август, мені здається, хоче бути незалежним і мріє побудувати державу за зразком освіченої Франції, хоча зробити це важко.

— Чому?

— Він не багатий як для короля. А неоднорідність польської опозиції в особі магнатів змушує його розриватися на частини. До того ж, троє могутніх сусідів — Пруссія, Австрія і Росія — вміло маніпулюють опозицією, сподіваючись увірвати ласі шматки території Польщі. Проте, він дуже розумний, я б навіть сказав, інтелектуал. Ти завтра сама все побачиш. Але хочу тебе попередити: Станіслав Август дуже привабливий як чоловік, і придворні дами ведуть між собою боротьбу за право потрапити до його спальні, — усміхаючись, додав Йозеф.

— Він не старий?

— У самому розквіті років — йому близько сорока. Вигадник і дотепник, захоплюється живописом, архітектурою. І манери тонкі, французькі.

— Ти вже мене заінтригував, дорогий.

Коли карета під'їжджала до палацу, Софії здалося, що ця п’ятикутна будівля нагадує радше замок, ніж палац.

Король влаштовував прийом у Тронній залі.

Хвилювання графині де Вітте досягло межі. Софію можна зрозуміти. Уявіть себе на її місці: вперше в королівському палаці, і здається, що десятки поглядів спрямовані тільки на тебе! Саме від враження, яке вона справить сьогодні на оточуючих, залежатиме її подальша доля при дворі. А Софія була впевнена, що на цій сцені вона повинна грати одну з провідних ролей, і не лише сьогодні, а й надалі.