Розділ «Частина п’ятнадцята Сказання про те, як одна велика Скіфія перетворилася на дві малі»

Л. Костенко.

Не привела. І вже не приведе. А були ж у неї колись діти, був народ, була Скіфія – де вона? Куди поділась, у які світи пішла? І чому до неї не примчить на коні її чоловік? Куди все те поділось, пощезло? Не гупотить більше скіфське дитя – відгупотіло своє, відлопотіло, відщебетало. Десь у пониззі Дніпра, в легендарній Гілеї живе дочка Борисфена, напівжінка-напівзмія, богиня й прамати скіфська. Виглядає синів своїх, дивується: де ж вони? Чому не йдуть, не повертаються до неї, праматері своєї?… А над легендарною Гілеєю, над Подніпров’ям, як і тоді, як і тисячі тисяч літ тому щоранку сходить у небі ясноликий скіфський бог Гойтосір і теж дивується: де сини мої? В яких вони краях нині, у яких світах? І вчувається йому в степових вітрах тихий-тихий голос, вічне і невмируще: «Слава Гойтосіру! Дню білому, сонцю ясному, хлібові нашому золотому. Навіки слава!»

А степ не перестає рости в мою душу…

І скачуть по ньому могутні коні вітрів,

І плаче у ньому пам’ять забутих пісень,

забутих імен…

Що не гляну – свічки замість стебел горять,

що не крикну – голос мій хоче

когось наздогнати, та не наздожене…

М. Семенюк

Законсервовані скіфи

Чи може, все це нам сниться? – нерішуче додала Ліда.

Геолог похитав головою:

– Ні, не сниться. Я думаю, що ми й справді бачимо тут стародавніх скіфів, хоча, може… може, дещо законсервованих.

– Як ви сказали? Законсервовані? – запитали разом Артем і Ліда; Дмитро Борисович тільки вражено гмукнув. Дійсно, це звучало дещо дивно. Законсервовані скіфи… коли це не жарт, то принаймні цілком незрозуміло…

В. Владко. «Нащадки скіфів»

– Скіфи! Товариші, це справжні скіфи! Перед нами становище стародавніх скіфів-кочівників.

Там само

А трапилось це на Донеччині, під землею (на Донбасі всі події трапляються неодмінно під землею – край такий, специфічний), на узгір’ї Зольного кряжу, в якому добували мідні руди, отам, де високий Гострий бугор – в його надрах на глибині 300 метрів.

Четвірка ентузіастів (не рахуючи собаки), двоє учених – геолог і археолог – та двоє студентів проникли в отвір підземного ходу, зарослого бур’янами, і в глибині під Гострим бугром виявили… Власне, потрапили в печеру і після ряду перипетій опинилися у… Скіфії. Яка там, у гігантській печері, і виявилась.