TextBook Він пробивсь не в море, а в майбутнє.
І якби ти змучено не мчався
Мертвими морями марев миру,
Може б, ти приплив на чорній чайці
У країну – вимріяну, милу.
І змужніло зміг би ти збагнути,
Що минуле заповзло під скали.
Що ніхто не здожене Славути,
Бо від нього і віки відстали.
Ти обмив би мрію, ніби рану —
Викохану рану та незгойну —
І дивився, як даремну драму,
На незгаслий слід гучного гону.
І повикидав би з міха міфи,
Що напхали їх туди елліни…
Ой, мій скіфе, неспокійний скіфе,
Пий степи, щоб воля не міліла.
Михайло Чхан, із поеми «Світло Славутича»
На бойовому коні, при мечі та луку
Багато чи мало прожив він у світі білому бога-сонця Гойтосіра, перш ніж каменем став – хто нам про те сьогодні повідає?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сини змієногої богині» автора Чемерис В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина п’ятнадцята Сказання про те, як одна велика Скіфія перетворилася на дві малі“ на сторінці 21. Приємного читання.