TextBook Кисіль вдивлявся довшу хвилину у вродливу постать козака, що стояв перед ним.
— Пан Нечай ?
— Слуга вашої милости.
— Данило, чи Іван?
— Данило, ваша милосте.
— А Іван де?
Нечай трохи збентежився. Невже воєвода знає вже, що брат його Іван у Криму, як резидент від гетьмана Запорізької Січі? Не може бути. Спокійно відповів:
— На Січі, ваша милосте.
— Сідай, вашмосць пане Даниле. На Січі, кажеш?
— Глянувши на каштеляна, запитав: Ваша милість також знає цього каваліра, правда?
— Як: не знаю? Його двоюрідним, чи пак стриєчним братом опікувався колись. І родича васці знав добре.
— І я знав; вмішався Кисіль — доки він не покинув нас і не пішов на Січ. Давно вже загинув?
— Давно вже, ваша милосте. З морського походу не повернувся.
— Чув я. Чув. Славною смертю поліг. А васці дальше на Січі?
— На Січі. Тепер паном Хмельницьким до вашої милости післаний.
— То не забув про мене пан Хмельницький?
— Пан Хмельницький тепер у тяжких термінах, але все таки про своїх добродіїв думає, praecipue про таких достойних і благородних оборонців, захисників та благодітелів нашої святої православної Церкви та нашого народу і матері Січі, як ваша милість.
Березовський глянув на Кисіля й помітив, що той вдоволений.
Нечай тим часом говорив дальше:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Полковник Данило Нечай» автора Радзикевич В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „На сліді“ на сторінці 1. Приємного читання.