TextBook Нечаєві мигнула нараз думка:
— Як він утече, внесе на нас скаргу, що ми уладили напад і забили його товаришів.
Кликнув до Дрозда:
— Займися цими трьома, що впали. Я поїду за отим — і вихром пустив коня за втікачем.
Дігнав його швидко. Шаблю, якою він хотів боронитися, вибив йому з рук, ніби іграшку дитині, і вона полетіла в грузьке болото. Його самого вхопив лівою рукою за горло. Напасник не ставив уже опору, немов геживий із страху.
Нечай стримав коні.
— Хто тебе наслав? — і жарту не було в його голосі.
— Ніхто.
Шабля Нечая гострим кінцем знайшла грудь напасника і, перебивши шкіру, застрягла в грудній кості.
— Хто тебе наслав? — і смерть була в голосі.
— Забуський.
Нечай відтягнув шаблю.
— Даровую тобі життя, хоч ти не заслужив. Але, краще не їдь до Забуського й не показуйся йому на очі, бо вб’є тебе. Зробив ти два великі гріхи: мене не вбив і його зрадив. Тепер щезай мені з очей, щоб я тебе більше не бачив.
Над’їхав Дрозд.
— Ти не ранений, Дрозде?
— Ні. А ти, полковнику?
— І я ні. Їдьмо.
— Куди?
— До господи. На мед і штукарів.
— А може вже краще на квартиру, полковнику?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Полковник Данило Нечай» автора Радзикевич В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „На сліді“ на сторінці 4. Приємного читання.