В згаданій "штафеті" був окремий наказ для к-ра Громенка:
— К-р Громенко! Ваша сотня має виконати спеціальне завдання. Ви повинні вирушити рейдом на захід, до Німеччини, на американську зону. Ви маєте нести правду про Визвольну боротьбу українського народу. Несіть добре ім'я УПА країнами, якими будете рейдувати. Намагайтеся мати щонайменші втрати. Дійте за обставинами. Допоможи вам Боже!
По прочитанні того наказу сотенний замислився, а по хвилі скликав сотенний почот і сповістив про повідомлення к-ра відтинка. Старшини, довідавшись про плани Москви, сприйняли це досить холодно.
— Цікаво, як зреагують наші вояки, — сказав сотенний, — на мою думку, треба повідомити всіх підстаршин і вояків сотні.
Я наказую службовому підстаршині зробити збір сотні. За кілька хвилин вона була готова до слухання наказу. Сотенний підходить до вояків і, як звичайно, вітає їх. Вояцтво бачило, що є щось нове, бо сотенний дуже зворушений. Нарешті Громенко промовив:
— Друзі вояки Української Повстанської Армії! Надійшло повідомлення від к-ра відтинка, що Москва, Польща і Чехословаччина підписали тридержавний договір з метою знищити УПА. Ми мусимо бути чуйними, а до ворогів нещадними. Виглядає, що боротьба буде жорстокою. Ми мусимо бути готові до найгіршого. Будьте непохитні, навіть якщо б треба було положити своє життя в тій нерівній боротьбі. Але я маю надію, що все буде добре. Ми мали завжди великі успіхи у боротьбі, то і тепер будемо непереможні. А тепер ідіть відпочивайте, бо не знати, що нам принесе завтрашній день.
Вояки розійшлись на відпочинок. По короткому часі можна було почути розмови про цю ситуацію.
— Видно, що в світі є велике напруження, — сказав к-р Байда. — Москва пішла на такий крок, а то є певна рода велика компрометація для неї на світовій політичній арені, але хто знає, що думає Захід.
Про наказ щоб іти рейдом в Західну Європу, щоб довести перед західним світом, що Україна бореться і буде боротись до переможного кінця знали лише старшини, а воякам поки що не сповістили.
Вже досить стемніло, з терену повертає розвідка і повідомляє, що у Володжі впала санітарна криївка, а було там сім поранених. Всі поранені пострілялися, а криївку ворог підмінував. Ця звістка засмутила всіх нас.
День Христового Вознесіння. Вранці небо стало блакитне, заносилось на гарний день. Рій Рубача приготував престіл до відправи, а між тим, капелан, отець Кадило, вбирав ризи і був готовий до відправи Богослужіння. Хто міг би подумати, що в безлюдному терені, в лісах, вояки УПА збираються до Богослужіння. Зірці, що були виставлені на високих деревах, слідкували за рухами ворога. Настала зворушлива хвилина, як капелан заспівав "Свят-Свят, Господь Саваоф…". Вояцтво приклякнуло, побожно посхиляло голови, а легенький вітерець розбурхував їхні буйні чуприни. Не можна описати тієї хвилини, яка заповнила серце кожного з нас, хто так побожно слухав Боже Слово.
По відправі отець капелан сказав кілька зворушливих слів, що декому покотилась сльоза на обличчі, і в душі кожен питав себе: де поділася Божа справедливість, що деякі нації живуть нормально, в спокої, а наш народ карається і мучиться по далеких засланнях.
По відправі кухарі вже були готові зі сніданком: кавою, печеною бараболею і печеним м'ясом. Після сніданку кухарі замаскували вогнища, щоб не розсекретити свого місця постою.
Біля години одинадцятої зірець повідомляє, що від сторони Улюча ворог розтягає наступаючу лінію в нашому напрямі.
— Виглядає, що будемо мати гостину, — сказав кулеметник Слива.
Зірці дістали наказ пильно слідкувати за рухами ворога. Сотенний сказав мені перевірити сотню, і якщо всі поснідали, то приготувати до відмаршу. Нам виглядало, що ворог хоче нас оточити або виперти з лісу на поля, щоб легше було нас розбити — то, мабуть, вже була стратегія більшовиків. Зірець повідомив, що ворог формує дві лінії. Наказ — стягнути зірців і розсипною машерувати в глибину лісу. По короткому часі (бо не було багато часу, щоб шукати кращого місця до оборони) сотня займає нові становища.
Польське військо посувається дуже поволі і обережно, наступають партизанською тактикою — стрибками підбігають і залягають. За повідомленням зірців, ворожі сили начисляли до півтори тисячі вояків. Наказ сотенного — зайняти догідні становища, добре замаскуватися. Вояки замаскувалися зелениною і нетерпляче дожидали ворога, щоб несподівано його атакувати. По лінії переходить наказ — збірний пункт в бражівському лісі на "Чертизі". Підпускати ворога на близьку відстань. На свисток — вогонь. Наш план — бити по ворогові несподівано і сильно, а опісля чим скоріше зникнути ворогові з очей.
Я, виховник Зорян і д-р Шувар зайняли становища біля чоти Бартля. Зв'язковий Крик, Громенко, Лагідний і Байда — біля чоти Іменного. Я заліг біля кулеметника Бистрого і кажу до нього:
— Виглядає, що будемо мати великий баль, друже Бистрий.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Нескорена армія (Із щоденника хорунжого УПА)» автора Йовик (Соколенко) Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТРИДЕРЖАВНИЙ ПАКТ“ на сторінці 1. Приємного читання.