TextBook Потiм вiн рiже, але не мовчить.
– Бiльшовицька власть, щоб ти знала, не печериця печена. Це значить воля й свобода. Як ти набиваєш собi пельку, то й iншим не перешкоджай. О!
Микита хитає головою:
– Правильно!…Вони рiжуть корову.
В колонiї сiдають обiдати. Виховательки, дiти.
Анфиса Павлiвна подивилась на Павлину Анфисiвну та й подавилась. Павлина Анфисiвна сама ж невиннiсть: вона ж не знала, що Анфиса Павлiвна дитячу котлету їла.
Анфиса Павлiвна запивала водою:
– Хотiла попробувати… Павлина Анфисiвна:
– Так, так…
…Приїздить до дiтей якась мама. Виховательки люб’язно усмiхаються.
– Ваша дитина прєлєсть, прямо удiвiтєльно.
Мама млiє…
…Набiгає хмара лiтня, пахне дощем. Кричать галки, над деревами лiтаючи – перед громовицею…
…Тiльки в тьотi Басi нема корзини, а в iнших є. У корзинах – варення, котлети, бiлий хлiб та iнше…
…Навiщо?..
…До тьотi Басi приїхав знайомий. Було мiсячно, всi були над ставком. Мiсце гарне, помiщицьке: нагадує помiщикiв. Знайомий сказав:
– Уся Україна повстанська, запорiзька. Куди не глянь – усюди бандити. Мабуть, i за цими березами сидять, щоб вискочити, щоб перерiзати всю колонiю.
Павлина Анфисiвна скрикнула:
– Ах!
Це вона кокетує. Всi це знають, не звертають уваги. Знайомий серйозничає:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сині етюди » автора Хвильовий Микола на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КОЛОНIЇ, ВIЛЛИ…“ на сторінці 3. Приємного читання.