Але це на момент.
Iшли далi.
I от – Юхим ускочив до Мазiя.
– Шукають… з собакою…
Мазiй спокiйно сказав:
– Хай шукають.
– Ну, а як найдуть?
– Не найдуть.
…Юхим побiг до Оришки.
Баба в обiйми його:
– Ходiм, Юхиме, пограємось.
Оришка вартувала всю нiч. Недавно з лiжка пiдвелась. Пахне вiд неї лiками й ядерним бабським тiлом – пухким та солодким, як медяник.
Одштовхнув Оришку:
– Куди там гратися… З собакою.
I заметушився по кiмнатi.
Оришка розiпрiла – сон солодкий. Очi поросятами кувiкають.
– Та що таке?
Розповiв Юхим: так-то й так-то – бiда.
Перелякалася баба. Спiдницю схопила. Одягається. Дивиться у вiкно.
Видно – бiгає собака на цвинтарi, а потiм бiля свiжої могили гавкає.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сині етюди » автора Хвильовий Микола на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „БАРАКИ, ЩО ЗА МIСТОМ“ на сторінці 16. Приємного читання.