Розділ «ЧУМАКIВСЬКА КОМУНА»

…Манастирський годинник.

– Бов! Бов!

Iз сходу надходить синя гроза. Пiвнеба обхопила важка хмара. Завмерли дерева. Нi шелесне. Далеко гримає, а блискавицi рiжуть безкраї степи.

Ой буде горобина нiч! Буде!

…Мура похилила голову на Андрiєве плече, а Андрiй у задумi. Бiдний хлопчисько: гiгантськi образи рiжуть його мозок – вiн поет. Завтра почуємо вiд нього чудову поезiю «громовиця».

…Iз сходу надходить синя гроза. Iванов сидить за ломберним столом, але там не карти, а звичайнiсiнькi iнструкцiї: треба переробити й розiслати завтра по волостях.

Же:

– Iване! Подивись – гроза.

– Не мiшай, Же.

Мура надхненно:

– Нещасна гроза. Коли б вона знала Iвана, не одну б молонню послала сюди.

…А Варвара хреститься в куточку, щоб не бачили. За столом усi, крiм Валентини: Валентина в Дубiвськiй волостi на роботi.

Же язвить:

– Товаришу Йосипе. Вiдкiля це: «гонителi земства й анiбали лiбералiзму»?

Гордiєнко спокiйно вiдповiдає:

– Здається, записано… (виймає записну книжку)… Це з книги «за 12 лет» Вл. Iльїна (Н. Ленiна), видання Петроградської ради депутатiв 1919 року, сторiнка 157.

Iще говорить спокiйно:

– Можна взнати й це, наприклад: «Ернст Геккель i Ернст Мах» – є роздiл теж iз книги Ленiна «Матерiялiзм i емпiрiокритицизм», Держ. видав. 1920 р. Або, скажiмо, передмова до третього видання «Анти-Дюрiнг» написано… зараз скажу… Лондон, 23 травня 1894 року, цебто за три роки, три з половиною мiсяцi й один день пiзнiш мого народження.

Кiмната не витримала – регiт.

Гордiєнко спокiйно п’є чай.