– О Цiцероне. Твоїми устами тiльки мед пити.
Буркотить Варвара:
– Ну, дзиго, хоч на хвилинку замовкни.
Тодi Мура до Андрiя:
– О мiй Андрiє! Який пасаж!
I хилить свою пухку голiвку на обiдране плече поетове.
…В манастирi знову дзвонять:
– Бов! Бов!
VII
Ну-с. I живе, значить, комуна бiля манастиря, а в манастирi:
– Бов! Бов!
Бiля вiкон проходять черницi чорнi – тiнi минулого.
…Пройшла буйна, арештантська весна – арештантська юнiсть. Пройшло мiцне лiто – мiцна мужнiсть.
Прийшла старiсть – болото.
В тихих затишках мiського добробуту шипить самовар, i сняться обивателевi бакалейнi сни старосвiтського галантерiйного життя.
…Восени в повiтовiм мiстi, як нiколи, пахне Гоголем.
Пiсля службових годин Гордiєнко зудить Маркса, а Iванов носиться з новими планами.
…А навкруги комуни сiро, тiльки зрiдка апельсиновою шкуркою промайне сонце.
Коли обиватель проходить бiля комуни й чує вiдтiля бадьорий смiх, вiн на момент зупиняється, єхидно усмiхається й раптом зникає в темнiм заулку.
А в комунi чути:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сині етюди » автора Хвильовий Микола на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧУМАКIВСЬКА КОМУНА“ на сторінці 11. Приємного читання.