…Це ж до чого? – Так собi.
…А з повiтового мiста, де пахне Гоголем, передають, що дехто з комунiстiв хазяйствечком обзавiвся й будиночок збудував.
…«Е-е-ех, мамочко, замiж хочеться».
…Поле, поле й оберемки з сонця.
Пролiтає весна, iде лiто.
Комуна живе так: о 4 годинi вдень, як курчата пiд квочку, в будинок, до себе.
А втiм, високолоба Валентина рiдко буває вдома: на коростивих клячах через бандитськi лiси тягнеться вона по волоснiй периферiї – агiтувати, органiзовувати, iнспектувати, iнструктувати й ще «вати» й «вати».
Високолоба Валентина – завжiнвiддiлом повпаркому.
Iванов каже:
– I в Пiтерi б згодилась.
А Мура каже з апломбом:
– Пiтер – цитаделя революцiї, й форт його – Кронштадт.
…А Же ще не прийшла, замiсть чорної дошки (за буйство) комуна ухвалила: два рази зверх норми прати комунальне шмаття.
Мура зазначає:
– Так i треба. Буде знати, сволочишка. В комунi «сволочишка» – слово ласкательне, i буржуа тепер сволочами не називають, а називають так: «человєцi в благоволєнiї».
…Коли всi сходяться – гармидер.
Мура кричить:
– Ан-дре!
…А от про телефон так i забув сказати: в комунi є телефонний апарат без дроту.
Андрiй пiдскакує до телефону, бере трубку i —
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сині етюди » автора Хвильовий Микола на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧУМАКIВСЬКА КОМУНА“ на сторінці 6. Приємного читання.