Розділ «Реальний стан збройних сил супротивникiв»

Почнемо з нацiонального складу та територiального походження вiйськ В.Антонова-Овсiєнка, якi в дiючих загонах разом з частиною резервiв мали 9 155 багнетiв. Отже:

а) сибiрських воякiв-росiян — 2400;

б) брянських червоногвардiйцiв — 800;

в) балтiйських матросiв-росiян — 700;

г) петроградських червоногвардiцiв — 260;

д) московських вiйськ — 1300;

є) тверських запасних вiйськ — 125;

ж) росiйських вiйськ — 1500;

з) харкiвськi росiйськi пiдроздiли — 920;

i) харкiвськi українськi пiдроздiли — 850;

й) донецьких українцiв — 300.

Отже, серед бiльшовицьких вiйськ етнiчних українцiв було дуже мало — всього 1150 багнетiв, що становило 12,5 вiдсоткiв. У той же час сибiрякiв було 25 вiдсоткiв, москвичiв — 14 вiдсоткiв. Навiть якщо врахувати етнiчних українцiв та росiйськi пiдроздiли з Харкова, то цi сили не наберуть i 22 вiдсотки вiд загальної кiлькостi вiйськ В.Антонова-Овсiєнка. Таким чином, можна стверджувати, що проти Центральної Ради вели вiйну росiйськi вiйська, якi були направленi та пiдпорядковувались Раднаркому. Тож воював з Центральною Радою саме Раднарком, а не Народний Секретарiат.

Тепер спробуймо розглянути, наскiльки були пiдготовленi з вiйськової точки зору бiльшовицькi вiйська. За нашими даними, в розпорядженнi В.Антонова-Овсiєнка було:

а) регулярних вiйськ старої армiї — 5345;

б) матросiв — 700;

в) червоногвардiйцiв — 3110;

Виходячи з цього, можемо дiйти висновку, що бiльшовицькi пiдроздiли на двi третини складалися з воякiв, що вже побували на фронтi та знали, що таке вiйськова справа. Крiм того, мусимо стверджувати, що серед вiйськ бiльшовикiв було багато офiцерiв, у тому числi й кадрових, якi очолювали переважну бiльшiсть пiдроздiлiв В.Антонова-Овсiєнка. Також, як згадувалось, були в бiльшовикiв i свої власнi червонi юнкери.

А тепер спiвставмо сили Центральної Ради та пiдроздiлiв Раднаркому i Народного Секретарiату.

Чернiгiвська залiзниця:

а) бiльшовицьких дiючих частин — 4820 багнетiв;