Розділ «XVII. ПОДIЇ»

обдаровує родиночку.

Спершу вирiзується колом середина Короваю з двома гiлочками вишнi i двома голубами i кладеться молодим на одну тарiлку. Тодi Коровай розрiзують навхрест i рiжуть на шматки так, щоб вистачило всiм. Якщо шматок виходить малий, до нього ще кладеться шишка. Дружки спiвають:

Благослови, Боже, (2)

I отець, i мати, своєму дитятi

цей рiд дарувати.

I в другий раз та в добрий час.

Благослови, Боже, (2)

i отець, i мати, своєму дитятi

цей рiд дарувати.

I в третiй раз та в добрий час.

Благослови, Боже, (2)

i отець, i мати, своєму дитятi

цей рiд дарувати.

Старший сват бере тарiлку з шматком Короваю в обидвi руки, пiднiмає на рiвень свого лоба i гукає:

– Десь тут у нашого молодого i молодої є дiд Славко i баба Оляна.

Названi гостi встають, щоб їх бачили. Старший сват несе їм на тарiлцi Коровай, а молодший iде за ним. Дiд чи баба говорить:

– Даруємо нашим любим дiтям ковдру. Щоб тепло спали та дiтей дбали.

Пiсля цих слiв кладуть подарунок на тацю сватовi. Викликати починають з рiдної баби i дiда, тодi Божатих батькiв i далi по списку, який складає мати. Рiдних батькiв не викликають, бо вони дарують дiтям весiлля. Всi iншi гостi в цей час слухають: кого викликають, що хто дарує, п'ють i закушують, пiдкидаючи жарти до побажань. Дружки спiвають:

Та чи ми ж тобi, Марусю, не казали?

Чи ми ж твого серденька не втiшали?