Розділ «XVII. ПОДIЇ»

та гукну я по родиноньцi.

Ой збирайся, родинонько,

на деньочок, та й на суботу.

I близькiї, i далекiї,

i вбогiї, i багатiї.

СУБОТА

У суботу о дев'ятiй годинi ранку старша дружка вбирає молоду. Тодi вони удвох iдуть запрошувати родичiв i сусiдiв на весiлля в недiлю i подружок та друзiв на «Деревце» у суботу на вечiр. Молодий так само запрошує на подiл Короваю в недiлю i на «Деревце» в суботу вдвох з старшим боярином.

Молода з дружкою заходять у двiр, господарi запрошують їх у хату. Вони вiтаються ще й у хатi, тодi молода кланяється i каже:

– Просили батько й мати i я прошу до нас на весiлля в недiлю.

Господарi дякують i запрошують сiдати. Молода з дружкою або сiдають, або кажуть, що їм ще багато ходити, i йдуть далi.

У суботу о 18 годинi у молодої збирається почет молодої i молодого: бояри i дружки. На цей вечiр родина молодої готує наїдки, а молодий приносить з собою напої. Молодий приносить також двi верхiвки сосни, ялини а чи вишнi. Бояри з дружками сiдають за стiл, де розкладений кольоровий папiр, пiр'я, ножицi i м'який дрiт. Дружки спiвають:

Дiвич-вечiр дивно зряжен, та рано, рано,

дiвич-вечiр дивно зряжен, да ранесенько.

Не так зряжен, як посажен, да рано-рано,

дiвич-вечiр дивно зряжен, да ранесенько.

У три стiни кам'янiї, да рано-рано,

дiвич-вечiр дивно зряжен, да ранесенько.

Четвертая золотая, да рано, рано,

дiвич-вечiр дивно зряжен, да ранесенько.

А в тiй стiнi оконечко, да рано, рано,