Розділ «XVII. ПОДIЇ»

– Благословляю на життя щасливе.

Молодi тихо сидять, трошки схиливши голови. Тодi батько молодого бере в матерi хлiбину i так само благословляє молодих. Потiм Головний волхв, а чи бережа з громади парубкiв читає речення No 27. Тодi свати наливають усiм бажаючим по чарцi, мати i батько теж беруть у руки чарки. Мати каже:

– Бажаємо молодим щастя, здоров'я, мiцної сiм'ї i гарних дiтей.

Батько продовжує:

– Хай молодi живуть дружньо, люблять одне одного, прощають одне одному, хай буде у їхнiй сiм'ї лад. Вип'ємо, люди добрi, за це.

Пiсля першої чарки до Короваю пiдходить брат молодого вiком до 12 рокiв i два свати. Сват оголошує:

– Пане господарю, дозвольте Коровай дiлити.

– З Богом, дiлiть.

– Пане господарю, дозвольте Коровай дiлити.

– З Богом.

– Пане господарю, дозвольте Коровай дiлити.

– З Богом.

Дiлять Коровай у такому ж порядку, як i в молодої. Пiсля подiлу Короваю пiдпилi гостi кричать «гiрка», молодi встають i цiлуються. Пiсля поцiлунку гостi кричать «солодка». Об одинадцятiй годинi вечора молодий i молода беруть кожен своє деревце i виходять у двiр. Посеред двору запалюється куль соломи, вони кидають туди кожен своє деревце. Разом з гостями беруться в коло i ведуть його за ходом сонця навколо вогню. По тому молодi iдуть спати, а гостi гуляють до 12-ї години. Коли музика заграє марш, гостi розходяться.

3. РОДИНИ

Коли жiнка вiдчує, що завагiтнiла, вона признається лише чоловiковi, а потiм свекрусi. Хоча свекрусi, каже лише якого мiсяця, а не якого дня. Це для того, щоб легше родити. Жiнка уникає пiднiмати важке, не бiгає, рiзко не перехиляється. Намагається не дивитись нi на страшне, нi на бридке, щоб дитина була гарною. Не бере нiчого чужого, щоб дитина потiм не крала.

Як прийде час родити, ранiше кликали бабу-повитуху, а тепер везуть у пологовий будинок. Баба приймає дитину i кладе на припiчок, злегка стукаючи головою об притулу (заслiнку), щоб голова була мiцна, як залiзо. Купає дитину у прокип'яченiй i охолодженiй до теплої водi, яку на нiч з хати не виносить, щоб спаннє не винести.

Коли жiнка народила в лiкарнi i лiкарi дозволяють породiллi iти додому, батько дитини бере гарний букет квiтiв, подарунок лiкарю, який приймав пологи, приходить в лiкарню i забирає матiр з дитиною додому. На перший день в хатi повинен бути хтось iз дорослих жiнок, якi вже мають дiтей, – рiдна мати, баба чи кума, – щоб допомогти породiллi.

Уклавши сповиту дитину на печi, баба готує постелю для породiллi. Ранiше, коли хата складалася з кухнi з пiччю та полатями i свiтлицi, на полатях (дощатий настил бiля печi висотою бiля одного метра) влаштовувалась рiд-паравана, закуток для матерi i дитини. Баба застеляє половину полатiв сiном, сiно кропить свяченою на Ярдана водою, накриває простирадлом i вкладає туди матiр. Причiплює до жертки простирадло – полог, яким завiшує мiсце, де лежить мати з дитиною, вiд постороннiх очей. На простирадлi вiд сторони хати вiшається стяжка з намистом, якщо народилась дiвчинка, або червона квiтка, якщо народився хлопчик. Так само можна зробити, якщо породiллю розмiщують у окремiй кiмнатi.

Поклавши матiр па приготовлену постiль, баба зав'язує їй у фалд сорочки зубець часнику, а обiч кладе залiзнi ключi, щоб мати при собi залiзо, бо воно має мiць вiдганяти нечисту силу. Так i потiм, коли дитину виносять на люди чи вдома є чужi люди, до одежi дитини пришпилюють залiзну шпильку вiд урокiв. Першу нiч по пологах в хатi горить свiтло, хтось iз рiдних не спить i глядить не ношену до крижма дитину.

В день прибуття породiллi з лiкарнi додому, а чи на другий день по народженню, якщо роди були вдома, в хатi готуються до прийому гостей. Печуться паляницi iз бiлого солодкого тiста, а чи купляються такi в магазинi, тушать картоплю з м'ясом, голубцi, холодець, купляють сир, ковбасу – на розсуд господинi, господар купляє солодкого вина, щоб породiлля могла вгостити родиниць – так звуться жiнки, якi її провiдують. Цього дня знайомi жiнки, своячки i сусiдки, не змовляючись, кожна поокремо, провiдують породiллю. Вiдвiдувати можна i в пiзнiшi днi. Входячи в хату, кажуть: