Розділ «XVII. ПОДIЇ»

Батько продовжує:

– Хай молодi живуть дружно, люблять одне одного, прощають одне одному, хай буде у їхнiй сiм'ї лад. Вип'ємо, люди добрi, за це по чарцi.

Всi п'ють, а дружки спiвають:

Тиха в Дунаї вода, (2)

добра наша згода.

Щоб ся ми погодили, (2)

на посад посадили,

старосту iз свашечкою,

дружку iз дружбочкою,

Iвана з Марiєчкою.

Через певний час свати наливають по другiй. Свати з першого ж слова слухають гостя, якщо вiн каже налити йому пiвчарки, наливається половина, якщо вiн наливає собi замiсть горiлки воду, сват цього не помiчає. Можуть бути загальнi припрошування: «Пийте, люди добрi, закушуйте на здоров'я», але не можна силувати гостя пити хмiльне. Дружки спiвають:

Ти, рiчечко бережистая,

ти, Марiєчко, норовистая.

Не цiлувавши, не милувавши,

не пiдходь, Iванку, кохати,

бо зiпхне з полатi.

За третiм частуванням менший брат молодої вiком до 12-ти рокiв пiдходить до Короваю i знiмає з нього рушники. Бiля нього стають обоє сватiв. Брат перев'язує сватам ще по одному рушнику навхрест. Дружки спiвають:

Дружба Коровай крає,

I золотий ножик має,

золотую тарiлочку,