Розділ без назви (1)

Це книга для кожного українського дому, школи, вiйськового училища. З неї ви дiзнаєтесь про походження українцiв, їхнiх Богiв i героїв. Тут є опис, коли i як проводити рiчнi свята: Рiздво, Великдень, Яна Купала, Рода i Роди; як проводити такi подiї як похорон, весiлля, родини. Тут ви знайдете тексти для кожноденної молитви, а також священнi речення, якi треба читати при кожному з названих обрядiв.

З цiєї книги ви дiзнаєтесь, яка може бути любов мiж чоловiком i жiнкою, як пити хмiльне, як освячувати Храм, як налагодити самоуправлiння села.

Книгу «Бережа» слiд перевидавати у тому виглядi, як її склав Барбара за життя. Дата написання (1988 рiк) повинна завжди стояти на титульнiй сторiнцi, в iншому мiсцi – дата перевидання. Розвиток вчення, обрядiв повинен провадитись в окремих книгах. Автор заповiдає нiколи не перекладати цю книгу на будь-яку з iноземних мов. Барбара – це iм'я В. Рубана в новiй вiрi i є його прiзвищем по матерi.

По батьку Барбара має прiзвища Рубан i Мамрай, по матерi – Барбара i Ямненко. В кожному з чотирьох прiзвищ є корiнь назви Бога якогось iз українських племен: Бан – володар, Рай – володар мiсця перебування праведних душ, Ар – Бог землеробства, а потiм вiйни, Яма – Бог того свiту.

Рубан Василь Федорович народився в селi Лiсники на Київщинi 1942 року. Батько – Рубан Федiр Iванович з с. Троковичi Житомирської областi – був учителем iсторiї, мати Барбара Федора Маркiвна – родом з села Лiсники, була вчителькою молодших класiв. Крiм Василя, вони виростили ще троє дiтей: Свiтлану, Людмилу i Олександра. Барбара почав писати вiршi, маючи 12 рокiв, закiнчив Житомирський культосвiтнiй технiкум, три роки служив у армiї, три роки навчався в Київському унiверситетi iм. Т.Г. Шевченка на фiлологiчному факультетi по спецiальностi українська мова i лiтература. Два роки працював лiтературним редактором у видавництвi «Музична Україна», пiсля чого, переслiдуваний КДБ за полiтичну дiяльнiсть, працював на рiзних роботах (кочегар, завклубом, слюсар), шiсть рокiв i два мiсяцi сидiв у тюрмах i спецпсихотюрмах. Книгу про iстинно українську вiру задумав написати 1967 року, маючи лише велике бажання i не маючи спецiальної пiдготовки та часу. Проте, до арешту 1972 року, встиг познайомитись iз головними свiтовими релiгiями i сектами, виготовив у самвидав перший варiант дуже невеликої за обсягом брошури «Берегиня». Щоб написати той варiант книги, який перед вами, ще треба було прочитати гору лiтератури i пережити двадцять рокiв поневiрянь.

1989 року вийшла книга вiршiв В. Рубана «Химера», за яку автора удостоєно лiтературної премiї iм. В. Симоненка. З сiчня 1990 р. член Нацiональної Спiлки письменникiв. 1992 року журнал «Київ» опублiкував роман «На протилежному боцi вiд добра», вiдзначений лiтературною премiєю iм. к. Маланюка. 1992 року побачила свiт книга «Берегиня», 1994-го – журнал «Київ» опублiкував той роман, за якого письменника свого часу було заарештовано, – «Помирав уражений пролiском снiг». Василь Рубан одружений з Кучеренко Людмилою Федорiвною i має трьох дiтей.

Слава Ягнi, Дарбогу i Тар'ягну!