Розділ «XVII. ПОДIЇ»

Тодi коровайницi починають мити стола i дiжу. Воду пiсля миття мати у вивернутому кожусi виносить з хати i виливає пiд плодове дерево. Помивши руки вiд тiста, коровайницi пiдходять до молодої (молодого) i теплими чистими руками гладять лице молодої, нiби умиваючи. Сват висмикує з Дiдуха (снопа пашницi) по два колоски, затикає кожнiй коровайницi за намiтку, цiлуючи її у щоку.

Коли все прибрано, а Коровай у печi, господарi частують коровайниць. Коровайницi спiвають:

Все дiло поробили,

Коровай усадили,

думайте та гадайте,

нам горiлочки дайте.

Це гуляння чисто жiноче, присутнiй лише музикант i то коли коровайницi вже почастувались i захотiли потанцювати. Коли Коровай готовий, його виносять у комору. Виставляють на стiл тодi, коли вiдбувається урочистий обiд всiх гостей з дарами. Шишки подають на стiл як бiле солодке печиво i обдаровують ними дiтей, якi ходять за дорослими.

Увечерi, якщо молодий з цього ж села, вiн iз сватами i боярином їде або йде до молодої з книшем. Книш – це довгий бiлий хлiб, обвинутий рушником i перев'язаний стрiчкою. Несе його сват у кошику з пляшкою вина. Заходячи в хату, сват говорить:

Молодички-коровайнички, будьте здоровi при доброму дiлi.

Їм вiдповiдають:

– Будьте здоровi й ви.

Сват дає кошика з книшем матерi молодої, а вона йому дає кошика з калачем – кругла бiла хлiбина з дiркою посерединi. Свати i боярин вгощаються, молодий, якщо хоче, вечеряє, але хмiльного не п'є. Потiм молодий iз сватами iдуть додому.

Перед тим як розходитись по домiвках, коровайницi спiвають:

Спечiть менi Коровай красний, (2)

як на небi мiсяць ясний.

Спечiть менi шишечки краснi,

як на небi зiроньки яснi.

Спечiть менi Коровай з шишками,

бо вже менi розлука з дружечками.

Ой стану я на билиноньцi