Розділ «XV. РЕЧЕННЯ»

роздiлiть суглоби, називаючи їх один за другим уголос.

Майстер дiлить Коня,

двоє притримують – такий порядок,

всi частини тушi будуть приготовленi за звичаєм,

стiльки ж кльоцок буде у вогонь кинуто.

Хай тебе, Коню, не мучить вiдлiт життя,

хай сокира не спричинить наруги твоєму тiлу,

хай поспiшливий, недосвiдчений рiзник не промахнеться ножем,

щоб не порiзати неправильно твої органи.

Ти тут не вмираєш, не терпиш наруги,

ти до Бога iдеш легким шляхом,

двоє буланих коней, двоє в яблуках коней стали з тобою в однiй упряжцi,

на яких Дарбог їздить вiд обрiю до обрiю.

Хай ця жертва бойового Коня посприяє,

щоб гарнi родились у наших табунах конi i корови,

щоб хлопчики народжувались для могутнiх арiйських полкiв,

а також достаток,

хай Кiнь, в супроводi жертовного узливання, дасть нам владу.

Тар'я!

52. ДО КОНЯ