Розділ «XV. РЕЧЕННЯ»

та трава, якою йому напхано рота,

все це буде на жертовний вогонь Боговi.

Те, що з'їла муха iз кiнського м'яса,

що прилипло до жертовного стовпа чи до сокири,

що прилипло до рук майстра,

все це хай буде для Богiв.

Хай майстер вiддiлить кишки вiд м'яса,

м'ясо обмиють i запашними травами натруть,

роздiлять його на особливi частини,

зготують м'ясо на вугiллi Сваржича.

Сiк м'ясний, який скапує у Вогонь,

коли м'ясо смажиться на веретелi,

хай не пристане вiн до землi, нi до трави,

хай i це буде пожертва Ягнi.

Тi, хто оглядають Коня, коли вiн готовий,

тi, хто каже: «Гарно пахне, час знiмати!»,

хто чекає пригоститись м'ясом шляхетного Коня,

хай спiвають дружно в супровiд дiйству.

Та палочка, що для проби м'яса в казанi,

тi миски для наливання юшки-вiдвару,