Розділ «ХIII. КНЯЗI»

Розумний не починає безглуздих справ.

Правуй, неухвально дотримуючись справедливостi.

24. Року Божого 339 до нової ери

Колишнiй союзник князя Атея Фiлiпп Македонський пiшов вiйною на князя Атея. З князем Атеєм не було пiших волинських, деревлянських, буковинських i подiльських полкiв. Цар Фiлiпп розбив князя Атея, захопив 20 тисяч жiнок i 20 тисяч племiнних кобил. У бою загинув i сам князь Атей, якому вже було 100 рокiв.

Зазолотiв меч роду Сар'ягна, i вся Україна ходила пiд сарматськими бунчуками. Частина слов'ян вiдмежувалася вiд влади сарматiв i створила окреме князiвство в пониззi Днiпра i Криму. Греки називали цю країну Мала Скiфiя. Але згодом i Мала Скiфiя визнала владу сарматiв.

25. Року Божого 331 до нової ери

Намiсник Александра Македонського у Тракiї Зопiрiон здiйснив похiд через українськi землi до мiста Борисфена, де тарiйськi князi карбували свою монету. Сармати пiд проводом князя Ярослава знищили 30-тисячний корпус до одного воїна i греки так i не дiзналися, де вiн подiвся.

26. Року Божого 313 до нової ери

Лiсiмах, правитель Фракiї, пiсля смертi Александра Македонського зробив похiд на Україну, переправившись через Дунай. Розбив країнцiв i галичан i взяв велику здобич.

27. Року Божого 179 до нової ери

Великий князь київський Тар'я-Сарм-Гатал очолив спiльний похiд українцiв у Малу Азiю.

28. Року божого 159 до нової ери

Велика княгиня київська Тар'я-Сарм-Амага наказала покарати смертю князя Малої Скiфiї Обода за те, що вiн самочинно напав на Херсонес, чим пошкодив торгiвлi, i настановила князем Малої Скiфiї сина князя Обода – Палкого.

29. Року Божого 63 до нової ери

Князь Малої Скiфiї Тар'я-Слов'ян-Палкий виступив проти Херсонеса, Боспору i Понтiйського царства в союзi з роксоланами, але був розбитий, i його столиця Неаполь Скiфський була взята. Боспор припинив сплачувати тар'ягнам данину.

30. Року Божого 36 до нової ери

Великим князем народу тарiйського став Тар'я-Сарм-Алан. Пiд його прапором український народ ходив походом на Мiдiю та Вiрменiю. З великою кiлькiстю полонених та iншої здобичi алани повернулися додому.