Розділ «Х. АМ'ЯГНА»

– А так, що давнi люди не все нам просто розказали, а про дещо лише натякнули, щоб ми i самi здогадалися, – повчає дiд.

Кий свою булаву взяв i став перед князiвною Галею. Обнялись вони, а Кий i каже:

– Бачу я, що ти мене любиш, i я тебе люблю, але якщо хочеш бути моєю, то треба ще почекати п'ять рокiв, бо на менi обiтниця козакувати доти, доки не зборю у герцi могутню Дiву. Хочеш – чекай, а не хочеш, ось женихiв повен двiр.

А людям вiн сказав:

– Я, Тар'я-Країн-Котигорошко, мушу пройти шлях свого прапрапрапрадiда, бо козак без походу – як дiвчина без роду.

Пiшов Кий далi. Iшов та й iшов, аж приходить у город Волин. Дивиться, а там люди самi рало тягають, солоним кривавим потом свою ниву засiвають.

– А де ж, люди добрi, вашi воли?

– Немає. Дванадцятиголовий змiй Жеретiй пожер. Ще є трохи худоби на розвiд, то цiєї ночi прилетить та доїсть, а тодi i нас їсти почне.

– А кудою вiн ходить?

– Вiн не ходить, а на конi їздить, на тому, що жар їсть, полум'я п'є, як бiжить – дерева листя опускають.

Пiшов Кий до мосту, кудою змiй Жеретiй їздив, сiв пiд мостом i став чекати ночi. Коли ж пiвнiч настала, пiвнi проспiвали, задвигтiла земля. Чує Кий – питається Жеретiй свого коня:

– Чого це ти, коню, спiткнувся, адже проти нашої сили немає супротивної сили. к тiльки Котигорошко, що його Києм звуть, але вiн на Тому свiтi в мого брата Дiдька загостився, а хто в мого брата в гостях, то вже його не знайдеш i по костях. Звiдти i ворон костi не донесе.

– Ворон костi не донесе, а путнiй козак пiшки дiйде, – озвався Кий.

– Чи битися, чи миритись прийшов?

– Помирить нас, либонь, сира земля-мати.

Бились вони, бились. У Жеретiя з 12 голiв лише три зосталося, а Кий уже по пояс землю ногами вибив, от-от зовсiм охляне.

– Слухай, – говорить змiй, – у тебе батько був?

– Та, либонь, був батько – князь Тар'я-Країн-Палкий, але я його не пам'ятаю, бо вiн пiшов у похiд пiд Трою, як я ще тiльки зачатий був.

– Тож твiй батько, як робив важку справу, вiдпочивав?

– А що, вiдпочивав. Не може людина працювати без перепочинку.