– О, то з князем Палким i мiй батько у похiд на Трою пiшов.
Iдуть вони вдвох, коли бачать – серед лiсу чоловiк як махне рукою, так дерева з корiнням i вивертає.
– Боже, поможи!
– Дай, Боже, здоров'я!
– А що ти, чоловiче, робиш?
– Дерева вивертаю, щоб було кудою iти.
– А куди ж тобi йти?
– Щастя шукати.
– Ну, то й ми ж туди чимчикуємо.
– А як же тебе звати?
– Вернидубом, а вас?
– Кий i Вернигора. Ходiмо з нами.
Iдуть вони втрьох. Коли бачать чоловiк iз здоровезними вусами сидить над рiчкою Днiстро. Як крутнув вусом, вода i розступилась, так що можна по дну iти. Вони до нього:
– Боже, поможи! А вiн їм:
– Тар'я!
– А що ти, чоловiче, робиш i як тебе звати?
– Звати мене Крутивусом, ось воду вiдвертаю, щоб можна було на той бiк перейти.
– Ходiмо з нами щастя шукати, а бiду проганяти.
– А хто ж ви такi?
– Ми вiльнi козаки: я – Кий, я – Вернидуб, я – Вернигора.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бережа» автора Рубан Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Х. АМ'ЯГНА“ на сторінці 11. Приємного читання.