РОЗДІЛ 4. ФУНКЦІОНУВАННЯ СУЧАСНИХ ОФШОРНИХ зон І ТЕРИТОРІЙ У РІЗНИХ СЕГМЕНТАХ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Траст може бути відкличним або безвідкличним. Якщо траст відкличний, то засновник може повернути активи, передані трасту. Якщо траст безвідкличний, то вилучити активи, передані у траст, засновник не може. Траст не є юридичною особою і його реєстрація не обов'язкова. У багатьох юрисдикціях термін існування трасту обмежений. Відповідно до умов трастової угоди бенефіціар має право одержувати дохід від активів трасту, у трастовій угоді також можна передбачати передачу бенефіціару самих активів. Бенефіціар має право в судовому порядку вимагати від довірчого власника належного виконання умов трастової угоди. Додатково у трастовій угоді може призначатися протектор, який може мати право контролювати дії довірчого власника і заміняти одного довірчого власника іншим. Проте не слід надавати протектору занадто великі повноваження, інакше він може бути визнаний фактичним власником активів, а траст буде визнано фіктивним.

Крім того, щоб траст не міг бути визнаним фіктивним, він має бути дискреційним. Недавно офшорні юрисдикції стали розбудовувати особливу форму трасту – цільовий траст, якого створюють для досягнення певної мети. У такому трасті бенефіціара немає, що дозволяє досягти ще більшої захищеності активів.

Оподатковування і звітність

У Ліхтенштейні немає поняття офшорної компанії. Податкові пільги мають тільки холдингові і доміциліарні компанії, що не здійснюють діяльності на території держави. У такому випадку компанія щорічно платить авансом податок із капіталу в розмірі – 0,1 % від вартості чистих активів або оплаченого статутного фонду, але не менше тисячі швейцарських франків на рік. Податок на прибуток не стягують, однак компанія зобов'язана здавати бухгалтерську звітність і проходити аудит. Обов'язкових щорічних платежів законодавство Ліхтенштейну не передбачає, крім щорічного податку з капіталу.

Перевагами реєстрації компанії в Ліхтенштейні є:

• політична й економічна стабільність,

• високий рівень репутації,

• відсутність валютних обмежень,

• відсутність у чорних списках багатьох країн.

Недоліки реєстрації компанії в Ліхтенштейні:

• відсутність договорів про усунення подвійного оподатковування,

• необхідність надання фінансової звітності і проходження аудиту,

• відносно висока вартість реєстрації й утримування компанії.

Використання офшорної компанії в Ліхтенштейні для бізнес-цілей:

• торговельні операції,

• володіння нерухомістю й іншими активами,

• управління особистим інвестиційним портфелем,

• інвестиційні операції.

Рівень конфіденційності в Ліхтенштейні дуже високий. Князівство – першокласний фінансовий центр поряд зі Швейцарією й Австрією. Більше того, навіть порівняно, наприклад, зі Швейцарією перевагою цього офшорного центру є те, що податок з дивідендів, переказаних за кордон, дуже низький і становить усього 4 %. Крім того, вважають, що зараз рівень конфіденційності в банках Ліхтенштейну вищий, ніж у швейцарських.

Країни "проміжної" податкової групи: Нідерланди і Швейцарія. Серед європейських країн, що належать до зон податкових пільг, особливе місце займають Нідерланди і Швейцарія. Ці держави традиційно є важливими фінансовими центрами Європи, де акумулюють значну частину європейських інвестиційних капіталів. Інвестуючи сюди фінансові ресурси, згодом їх реінвестують в інші європейські країни, а також вивозять за межі Європи. Швейцарія і Нідерланди випереджають багато інших європейських країн за обсягом коштів, укладених в економіку іноземних держав, і насамперед у США. Досить сказати, що Нідерланди займають друге місце у світі за обсягом прямих інвестицій в американську економіку, четверте місце за контрольованими в цій країні активами і п'яте місце за обсягом продажу філій. На нідерландські компанії в США припадає 8,7 % від загальної кількості американців, зайнятих на іноземних фірмах. За цим показником Нідерланди відстають лише від такого промислового гіганта, як ФРН (10,3 %), випереджаючи Японію (7 %). У філіях швейцарських компаній у США працює 6,1 % від загальної кількості американців, зайнятих на іноземних фірмах, що, з огляду на розміри країни, є досить значною величиною.