Розділ «1.2. Економічний зміст офшорних зон й інституцій і принципи їх класифікації»

Однак навіть наявність вдалого поєднання всіх зазначених характерних рис буде недостатнім для успішного функціонування офшорного центру, якщо в ньому не буде створено зручної правової системи. Вона має вирішальне значення для вибору резиденції фірми, організаційно-правової форми компанії та її функціонування. Законодавчий устрій офшорних центрів вирізняється розмаїтістю. Узагальнюючи, слід зауважити: усі території, що належать до континентальної Європи, живуть у межах Кодифікованого цивільного права, витоки якого сягають римського права, а від нього – кодексу Наполеона. Водночас території, історично пов'язані із британською короною, чи колишні її колонії, застосовують у себе зовсім іншу судову систему, що ґрунтується на системі загального права (Common Law), яка функціонує на базі прецедентів, тобто на підставі раніше винесених судових вироків. Наприклад, Швейцарія, Ліхтенштейн, а також контрольовані голландцями Карибські о-ви (Голландські Антіли) використовують континентальне право. Колишні ж британські колонії або залежні території, такі як Багамські, Бермудські, Віргінські, Кайманові о-ви, Гібралтар, острови у протоці Ла-Манш належать до законодавчої системи загального права. У США, з огляду на особливості їх історичного розвитку, обидві ці системи існують паралельно. У Луїзіані, що належала до володінь Франції, донині частково використовують континентальне право. В інших частинах США ухвалено законодавство на основі загального права. Його ж застосовують у Ліберії і Панамі. Система загального права надає велику свободу для підприємницької діяльності, але водночас майже завжди потребує допомоги з боку адвоката, оскільки ця система вирізняється юридичною складністю. Зате вона відкриває більші можливості в галузі переміщення майнових прав з однієї країни в іншу, що особливо важливе для клієнтів офшорних центрів.

Нарешті останньою (за порядком перерахування, але не за важливістю) характерною рисою офшорних центрів є міра задоволення індивідуальних потреб клієнтів, а саме: відповідні умови проживання, внутрішнє транспортне сполучення, медичне обслуговування, володіння місцевими жителями й обслуговуючим персоналом іноземними мовами, наявність кваліфікованих фахівців – нотаріусів, адвокатів, бухгалтерів й операторів комп'ютерів.

Офшорні юрисдикції, як уже зазначалося, мають як позитивний, так і негативний вплив на розвиток світової економіки. Така характеристика є умовною, тому існують різні, часто протилежні погляди щодо цього явища у світовій економіці.

Серед позитивних впливів офшорів на світову економіку варто виокремити такі, що:

• сприяють активізації різноманітних транскордонних фінансових потоків і прискорення обороту фінансових активів у міжнародному масштабі, чим забезпечують розвиток фінансових ринків, створюють умови для диверсифікації інвестицій, розширення доступу до кредитів і поліпшення алокації капіталу;

• спонукають до зниження загального податкового тиску у світі, і саме цим стимулюють економічну активність у глобальній економіці;

• зменшують ризик експропріації для інвесторів і забезпечують права власності, що у свою чергу генерує вище економічне зростання, насамперед у країнах – донорах офшорів;

• сприяють пожвавленню економіки держав, на території яких вони розміщуються, що сприяє гармонійному розвитку світової економіки загалом;

• підвищують конкурентоспроможність компаній і підприємств у національній та світовій економіці, які отримують можливість запроваджувати гнучкіші стратегії розвитку, особливо порівняно з конкурентами, які не використовують офшорні схеми.

До негативних сторін наявності офшорних територій у глобальній економіці належать:

• недобросовісна податкова конкуренція та відповідно ухилення від оподаткування;

• створення елементів нестабільності у світовій економіці та фінансах у зв'язку з можливістю накопичення в офшорних зонах великих обсягів капіталів, насамперед спекулятивних;

• створення умов для відпливу капіталів;

• підтримка тіньової економіки;

• зменшення позаконкурентних переваг окремими компаніями, що використовують офшори, порівняно з іншими учасниками ринку, що не використовують офшорів.

Слід також виділити переваги використання офшорних схем для самих підприємців:

• Економія на податках (податкове планування) – легальне зниження відповідальності за податками до того, як остання настала. Зазначене планування пов'язане зі здійсненням угод, які мають податкове мотивування, але повністю відповідають закону. Це є гарним способом збереження та примноження капіталу.

• Збереження активів від валютного контролю. Активи, що перебувають у розпорядженні офшорної компанії, можуть переказувати з рахунку на рахунок, інвестувати відповідно до законів держави реєстрації офшору і країни, у якій відкрито банківський рахунок. Таким чином, з'являється можливість знизити до нуля обмеження щодо руху капіталу.

• Захист від майбутніх кредиторів. Існують великі відмінності між створенням офшорної компанії з метою захисту капіталу від можливих, але тих, що ще не настали, претензій майнового і немайнового характеру, і використанням офшорів з метою обману кредиторів, перед якими є прострочені зобов'язання або чиї претензії ще не надійшли, але терміни виконання зобов'язань настануть незабаром. При правильному плануванні і своєчасному створенні захисту вдасться успішно протистояти в суді проти будь-яких претензій.

• Планування активів сім'ї. Сьогоднішній фінансовий успіх підприємця не може дати гарантій від настання яких-небудь неприємних несподіванок у майбутньому. Благополуччя сім'ї підприємця залежить від добробуту його самого. І якщо підприємець коли-небудь зазнає краху, то потягне за собою й усю сім'ю. Як наслідок, усі можуть залишитися ні з чим, якщо, звичайно, не подбати про це заздалегідь і не вжити заходів обережності.