Розділ «1.2. Економічний зміст офшорних зон й інституцій і принципи їх класифікації»

• сплата послуг номінального директора, секретаря тощо;

• підготовка і здача нульової звітності;

• сплата держмита.

Після реалізації угоди купівлі-продажу офшору надають такий пакет документів;

• свідоцтво про реєстрацію;

• засновницькі документи;

• протокол першого зібрання акціонерів або ради директорів;

• письмова гарантія, що компанія не здійснювала комерційної діяльності;

• сертифікати на акції;

• гарантійний лист від особи, яка виконує номінальні функції;

• угода з надання номінального сервісу;

• корпоративна печатка офшорної компанії.

Цей перелік документів може змінюватися залежно від характеру і специфіки діяльності офшорних компаній і законодавства відповідних юрисдикцій.

Вибір юрисдикції офшорної компанії залежить від того, для чого потрібна компанія, у яких цілях її використовуватимуть, особистих і ділових якостей клієнта тощо. Проте слід ураховувати такі чинники;

• податковий режим,

• політична й економічна стабільність,

• телекомунікації,

• важелі валютного регулювання,

• законодавча система,

• банківські установи,