РОЗДІЛ 5. ВПЛИВ ОФШОРНОГО БІЗНЕСУ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

• відсутність діючої системи страхування інвестицій,

• надмірна монополізація економіки,

• підвищений рівень інфляції,

• відсутність приватної власності на землю,

• неконвертованість гривні.

Основна причина наявності цих чинників – відсутність чіткої державної політики щодо економічного розвитку взагалі, і залучення інвестицій (як іноземних, так і внутрішніх) зокрема. Так, існуючі нині великі розбіжності в розвитку центральноєвропейських країн і сусідніх країн у Східній Європі залишають дедалі менше можливостей для аутсайдерів при змаганні за залучення іноземних інвестицій. Від ефективності інвестиційної політики залежать стан виробництва, становище і рівень технічної оснащеності основних фондів підприємств народного госпо-

дарства, можливості структурної перебудови економіки, розв'язання соціальних й екологічних проблем. Інвестиції є основою для розвитку підприємств, окремих галузей та економіки загалом. Під час економічної кризи інвестиційна діяльність в Україні значно знизилася. Попит на інвестиції падав значно швидше, ніж виробництво валового продукту. Однією із причин цього було те, що інфляція значно знецінювала інвестиційні кошти.

Доводиться констатувати той очевидний факт, що у боротьбі за інвестиційні ресурси Україна, як і раніше, не в змозі конкурувати з більшістю посткомуністичних країн не лише Європи, а й Азії. Наприклад, за кількістю жителів (2,58 млн осіб) Монголію можна порівняти з Одеською обл. За рівнем же економічної свободи (за версією "Heritage Foundation"), Україна і Монголія перебувають в однаковій категорії – "переважно невільні". Проте й інвестиційний клімат зазначених країн відрізняється не менше, ніж природний. За останніх 12 років в економіку Монголії вкладено 734 млн дол іноземних інвестицій, із яких 28 % – у гірничорудну галузь, 17 % – у легку промисловість. За величиною капіталовкладень лідирують нерезиденти з КНР (236 млн дол), Кореї (58), Японії (50), США (34) і Росії (31 млн дол), а не офшорних зон, як у випадку з Україною. Показник 285 дол США іноземних інвестицій на жителя Монголії в найближчі роки залишиться для України недосяжним.

На даному етапі інвестиційну ситуацію в Україні характеризують двома аспектами. З одного боку, спостерігаються позитивні тенденції: обсяг інвестицій поступово зростає. Однак не можна не згадати того факту, що Україна все ще перебуває в переліку країн, які мають найнижчу інвестиційну привабливість. Ситуація з міжнародними інвестиціями прямо співвідноситься з внутрішньою економічною ситуацією в Україні. Україна все ще експортує товари низької вартості, і 70 % останніх припадає на країни колишнього СРСР. Цей факт свідчить про те, що ще не відбулося внутрішньої трансформації економіки України. Для цього вкрай необхідні іноземні інвестиції, які привнесуть нові технології і дозволять виробляти товари, конкурентоспроможні на світовому ринку. Однак тут не слід забувати і про проблему так званих чистих інвестицій. Українську економіку щонайменше на 50 % характеризують як тіньову. Причина полягає у слабкості державних інститутів і законодавчої системи. Очевидно, що в таких умовах існує ризик репатріації "брудного" капіталу. Несприятливий інвестиційний клімат в Україні включає в себе адміністративні перешкоди, складну систему ліцензування, високий рівень оподаткування й арбітражні функції податкової адміністрації. З огляду на це у світі є привабливіші для інвесторів країни, ніж Україна, тому й МВФ прогнозує зниження потоку інвестицій до країн Східної Європи.

Загалом, нині в Україну інвестують понад 119 країн світу і майже половина внесеного обсягу прямих інвестицій належить інвесторам із трьох країн: Німеччини, Кіпру й Австрії, ще понад чверті інвестицій надходить з Об'єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Нідерландів, США та Росії.

Значні обсяги іноземних інвестицій зосереджено у фінансових установах, на підприємствах оптової торгівлі і посередництва в оптовій торгівлі та в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном, орендою, інжинірингом і наданням послуг підприємцям.

Важливим чинником використання офшорних схем в Україні є рівень відкритості економіки. Закрита для міжнародної співпраці економіка не дозволяє формувати тісні ділові контакти із зарубіжними підприємцями в будь-якій галузі – торгівлі, виробництві, фінансовій сфері, науково-технічної співпраці тощо. Навпаки, відкрита економічна модель сприяє розвитку міжнародних економічних зв'язків і надає можливість використовувати ті переваги, які надають офшорні зони.

До 90-х pp. XX ст. Україна була державою з досить регламентованими економічними зв'язками, а рівень її відкритості був доволі обмежений, незважаючи на зовнішньоекономічні зв'язки з майже 100 країнами світу. Приплив зовнішніх фінансових ресурсів був централізовано обмежений міжнародною торгівлею. Хоча останнім часом в Україні почала формуватися відкрита зовнішньому світу економічна модель, що спрямована на стимулювання всіх видів зовнішньоекономічної співпраці, негативні чинники переважають позитивні, що відповідним чином впливає на оцінку нашої держави іноземними підприємцями. Тобто, відкритість економіки ще не стала сприятливим чинником входження офшорних схем у практику українського бізнесу.

Розглядаючи вплив офшорних зон на українську економіку, неможливо залишити поза увагою і використання їх можливостей у сфері оптимізації оподаткування. Так, принципову схему оптимізації податків в імпортних операціях із використанням офшорних юрисдикцій показано на рис. 3.

Особливості реалізації схеми полягають у такому:

• необхідності часто-густо ліквідувати закордонні фірми- партнери, що досить складно і дорого;

• використанні середнім бізнесом (укладання контрактів на різні послуги, зміна найменувань при імпорті, а при розмитненні товар подають набагато дешевше справжньої ціни). Різницю (як мінімум у розмірі величини імпортних тарифів) залишають за кордоном.

У схемі можуть бути використані закордонні офшорні компанії (Кіпр, Делавер), торговельні підприємства в Україні. Постачальник товару в Україні (напр. металургійний або вуглепереробний комбінат), покупець в Україні.

Схема абсолютно легальна, однак вимагає:

• високої організованості всіх учасників єдиного послідовного ланцюга взаємодій, що беруть участь у схемі;