Розділ «МОДУЛЬ I. Основи методології інвестиційного аналізу»

- методологічні - найбільш загальні, що становлять концептуальну основу дослідження та не залежать від специфіки досліджуваного проекту;

- методичні - безпосередньо пов'язані із проектом, його специфікою, економічною і фінансовою привабливістю;

- операціональні - ті, що полегшують процес оцінки з інформаційно-розрахункової точки зору.

В основу оцінок ефективності інвестиційних проектів покладені наступні основні принципи:

- розгляд проекту впродовж всього його життєвого циклу (в окремих випадках, наприклад, якщо інвестор не буде приймати участь у фінансуванні проекту весь час його реалізації, а також для довгострокових проектів з невизначеним часом ліквідації, тривалість розрахункового періоду може бути менша, ніж тривалість проектного циклу);

- моделювання грошових потоків, що включають всі пов'язані із здійсненням проекту притоки і відтоки грошових коштів за розрахунковий період;

- зіставність умов порівняння різних проектів (варіантів проекту) - необхідно забезпечувати однаковість тривалості їх розрахункового періоду, єдність методології визначення показників, на основі яких приймається рішення;

- принцип позитивності і максимуму ефекту - ефективним вважається проект, за яким загальні надходження перевищують суму загальних видатків, тобто ефект від його реалізації є позитивним; при порівнянні альтернативних інвестиційних проектів перевага повинна віддаватися проекту з найбільшим значенням ефекту;

- врахування чинника часу - повинні враховуватися різні аспекти чинника часу, зокрема, динамічність параметрів проекту і його економічного оточення; розриви в часі (лаги) між виробництвом продукції або надходженням ресурсів та їх оплатою; нерівноцінність різночасових витрат і/або результатів;

- врахування тільки майбутніх витрат і надходжень - при розрахунках показників ефективності повинні враховуватися тільки майбутні витрати і надходження, які виникають в ході здійснення проекту і безпосередньо або опосередковано пов'язані з його реалізацією, минулі, вже здійснені витрати, що не забезпечують можливості отримання альтернативних доходів в межах даного проекту (неповоротні витрати (Sunk Cost, SC)), в грошових потоках не враховуються і на значення показників ефективності не впливають;

- врахування найбільш істотних наслідків проекту - при визначенні економічної ефективності інвестиційних проектів повинні враховуватися всі наслідки його реалізації, як безпосередньо економічні, так і позаекономічні, які оцінюються за альтернативною вартістю (Opportunity Cost, OC);

- врахування наявності різних учасників проекту - неспівпадання їх інтересів і оцінок вартості капіталу, що виражаються в індивідуальних значеннях норми дисконту, а також необхідності проведення окремої оцінки ефективності участі в проекті;

- багатоетапність оцінки - на різних стадіях розробки і здійснення проекту його ефективність визначається повторно, з різною глибиною опрацьовування;

- врахування впливу інфляції - оцінка впливу зміни цін на різні види продукції і ресурсів в період реалізації проекту;

- врахування впливу невизначеності і ризику - оцінка можливих очікуваних збитків та додаткових витрат, що можуть виникнути внаслідок несприятливих змін ринкової кон'юнктури та інших параметрів зовнішнього та внутрішнього середовища проекту порівняно з базовим проектним рішенням.

1.5. Вартість грошей в часі

Сучасна методологія інвестиційного аналізу базується на основному принципів теорії фінансів: гривня сьогодні коштує більше, ніж гривня, яку ми отримаємо в майбутньому. Неоднакова цінність грошових коштів в часі пов'язана зі знеціненням грошей через інфляцію, а також їх здатністю приносити доход в процесі обертання капіталу.

В інвестиційному аналізі прийнято використовувати модель нарахування складних відсотків, виходячи із припущення, що кожний інвестор діє раціонально, тобто намагається збільшити свій сукупний доход, використовуючи отриманий прибуток для подальшого інвестування.

В даній моделі базою для нарахування в кожному наступному періоді є сума початкових інвестицій та нарахованих на них відсотки в попередніх періодах. Таке приєднання нарахованих відсотків до суми початкового вкладення називається капіталізацією відсотків.

В загальному вигляді модель складних відсотків може бути записана таким чином: