Таблиця 2.5. Характеристика акредитивів за можливістю відкликання
Вид акредитивів за можливістю відкликання | Функція акредитивів | Ступінь застосовності | |||
розрахункова | забезпечувальна | кредитна | інформаційна | ||
Відкличний | Практично не використовується | Практично не використовується | Практично не використовується | ||
Безвідкличний | Практично не використовується | Практично не використовується | Практично не використовується | Практично не використовується | Використовується в абсолютній більшості випадків |
Покритий акредитив (депонований) – такий акредитив, для оплати якого заздалегідь бронюються кошти платника повною сумою на окремому рахунку в банку-емітенті або банку, що має виконати платіж.
Непокритий акредитив – такий акредитив, що за браком коштів у платника гарантовано оплачується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.
Покриті та підтверджені акредитиви доцільно використовувати за потреби у страхуванні ризиків, пов'язаних з економічною і політичною ситуацією в країні імпортера, а непокриті та непідтверджені акредитиви – в умовах економічної і політичної стабільності в країні імпортера, а також тоді, коли фінансовий стан банку-емітента є надійним.
Переказні акредитиви зазвичай застосовуються тоді, коли експортери постачають товари як посередники, а схема розрахунків допускає виконання ними зобов'язань перед кількома кредиторами.
Непереказні акредитиви доречні, якщо імпортер передбачив у тексті акредитива застереження про заборону його переказу, а також якщо схемою постачання товарів не передбачено участі третіх осіб. Компенсаційні акредитиви використовуються у тих випадках, що й переказні (але за умови заборони імпортером переказувати акредитив).
Поновлювані акредитиви рекомендується застосовувати тоді, коли між імпортером та експортером сформувалися стійкі довгострокові торговельні відносини. Непоновлювані – якщо зовнішньоекономічний договір має разовий характер, а фінансове становище імпортера не дає йому змоги відкрити поновлюваний акредитив.
Згідно з постановою Національного банку України від 2 серпня 1996 р. № 204 обмежується термін дії гривневого акредитива – він є чинним лише протягом 15 днів (з можливою одноразовою пролонгацією не більше ніж на10 днів). Керівник установи банку-емітента має право за поданням заявника акредитива у разі необхідності продовжити строк дії акредитива на 10 днів, якщо це викликано зміною умов поставки та відвантаження продукції. Банк-емітент у свою чергу повідомляє про це виконуючий банк, а той – бенефіціара. Дата, зазначена в акредитиві, є останнім днем для оплати виконуючим банком документів за акредитивом.
Широкі можливості відкриваються за використання акредитива не лише як однієї з форм міжнародних розрахунків, а і як фінансового інструмента. При цьому учасники зовнішньоекономічної діяльності можуть розраховувати на такі можливості: отримання авансу для виконання контракту, отримання кредиту під виставлений на їхню користь акредитив, торговельне фінансування угоди та ін.
Слід зазначити, що акредитивні операції в Україні коштують дорого. У банках уже склалися ціни на акредитивну послуги і вони майже однакові в усіх. З клієнта не беруть більше 1 % від суми акредитива: відкриття акредитива – 0,5 % (при цьому не більше 15 дол. США), перевірка документів – 0,2 (максимально може бути стягнено 2 тис. дол. США), зміна умов акредитива – 0,2, виконання акредитива – 0,3 % (не більше 30 дол. США).
Таким чином, розглянуті рекомендації дають змогу підприємствам обрати найбільш вигідні умови ведення міжнародних операцій.
Інкасо
Інкасо (інкасові доручення) застосовуються у випадках, коли банк за дорученням свого клієнта отримує гроші на основі розрахункових документів і зараховує ці кошти на його рахунки у банку.
Інкасо – доручення експортера своєму банкові одержати від імпортера безпосередньо або через інший банк певну суму, яку зазначено в платіжних документах, чи підтвердження (акцепт), що цю суму буде виплачено у відповідний строк (рис. 2.15).
В інкасовій формі розрахунків беруть участь:
– доручитель – клієнт, який доручає інкасову операцію своєму банку;
– банк-ремітент, якому доручитель доручає операцію з інкасування;
– інкасуючий банк, який отримує валютні кошти;
– банк, який представляє документи імпортеру-платнику;
– імпортер-платник.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гроші і кредит» автора Колодізєв О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 2. ГРОШОВИЙ ОБІГ І ГРОШОВІ ПОТОКИ“ на сторінці 7. Приємного читання.