Платіжна вимога – це розрахунковий документ, який містить вимоги позивача або за договірного опису – одержувача; банк, що обслуговує платника, може здійснити без згоди платника переведення певної суми грошей з рахунку платника на рахунок одержувача. За допомогою платіжної вимоги здійснюється безспірне стягнення та безакцентне списання коштів.
Рис. 2.7. Схема документообігу за розрахунків гарантованими дорученнями: 1 – передача платником у банк платіжного доручення; 2 – отримання платником виписки банку з його поточного рахунку про списання грошових коштів банком на спеціальний рахунок (депонування суми); 3 – передача через довірену особу банком платника першого примірника доручення, зразків підписів службових осіб і відбиток гербової печатки, якою оформлено гарантоване доручення; 4 – передача через довірену особу заповнених бланків переказів і списку одержувачів грошових коштів; 5 – передача гарантованого доручення і реєстру платіжних доручень; 6 – передача гарантованого доручення, реєстру платіжних доручень, а також дебетового повідомлення; 7 – перерахування задепонованих грошових коштів на поточний рахунок відділення зв'язку; 8 – отримання відділенням зв'язку виписки банку з його поточного рахунку про надходження грошових коштів на рахунок відділення зв'язку; 9 – видача відділенням зв'язку грошових коштів одержувачам
Рис. 2.8. Схема документообігу за розрахунків платіжними вимогами-дорученнями: 1 – передача постачальником покупцю документів на відвантаження або передачу товарів, актів виконаних робіт або наданих послуг, а також платіжних вимог-доручень, відправлених ним особисто покупцю або через банк; 2 – дооформлення покупцем платіжної вимоги-доручення і передача її в банк (банк платника); 3 – здійснення банком платника платежу з врученням виписки з поточного рахунку про списання грошових коштів з його рахунку й надсилання документів у банк постачальника; 4 – здійснення банком постачальника зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника з врученням виписки з його поточного рахунку про отримання грошових коштів
Безащептне списання коштів – це списання коштів з рахунку платника без його згоди, на підставі документів, поданих банкові одержувачем коштів. Відповідальність за обґрунтованність і правильність внесення даних у розрахункові документи у разі безспірного стягнення та безакцептного списання коштів несе стягувач.
Розрахунки платіжними вимогами здійснюються за такою схемою:
1) одержувач коштів виписує і здає в установу банку, що його обслуговує, платіжну вимогу до платника і реєстр вимог;
2) банк одержувача пересилає платнику вимогу і реєстр банку платника;
3) банк платника видає платникові платіжну вимогу і повідомляє про платіж;
4) на основі перевіреної платіжної вимоги установа банку списує зазначену суму з рахунку платника;
5) з банку платника надходять документи про перерахування коштів у банк одержувача;
6) банк одержувача зараховує зазначену суму на рахунок одержувача коштів.
Розрахунковий чек
Розрахунковий чек – це документ, що містить письмове доручення власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів. Є кілька видів розрахункових чеків: акцептовані та неакцептовані банком, з лімітованих і нелімітованих книжок. Останні застосовуються у місцевих розрахунках за отримані товари, надані послуги, у постійних розрахунках з транспортними організаціями (оплата фрахту), з підприємствами зв'язку.
Термін дії чекової книжки – 1 рік, розрахункового чека фізичної особи – 3 місяці. Чек із чекової книжки до оплати подається протягом 10 календарних днів (рис. 2.9).
Рис. 2.9. Розрахунки чеком: 1 – постачальник передає товар покупцеві; 2 – покупець передає чек постачальнику; 3 – постачальник передає чек у свій банк; 4 – банк постачальника направляє чек для оплати в банк покупця; 5 – банк платника списує кошти з рахунку покупця товару; 6 – банк платника повідомляє платника про списання коштів; 7 – банк платника переказує банку постачальника відповідні кошти; 8 – банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника; 9 – банк постачальника повідомляє постачальника про зарахування коштів на його рахунок
Проте чекова форма розрахунків має і певні недоліки:
– не завжди повна гарантія оплати чека, якщо у чекодавця на рахунку не буде грошей на момент пред'явлення чека;
– неможливість розрахунків чеками на великі суми;
– можливість підробки чека.
Чеки можуть використовуватися за індосаментом (передавальний надпис на зворотному боці чека). Розрізняють такі їх види:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гроші і кредит» автора Колодізєв О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 2. ГРОШОВИЙ ОБІГ І ГРОШОВІ ПОТОКИ“ на сторінці 4. Приємного читання.