Розділ «Тема 2. ГРОШОВИЙ ОБІГ І ГРОШОВІ ПОТОКИ»

*36: { Румянцева Е.Е. Новая экономическая энциклопедия / Е.Е. Румянцева. – М., 2005. –635 с.}

Жиророзрахунки були введені жиробанками, виявилися більш зручною й менш трудомісткою формою розрахунків, ніж платежі дзвінкою монетою (банкнот ще не було), прискорили й зробили дешевими розрахунки. У XVII– ХVIIІ ст. вони набули поширення в деяких країнах Західної Європи, зокрема в Німеччині, Голландії, Франції. Спочатку жиророзрахунки проводилися між клієнтами одного банку в межах міста або округу. Надалі коло учасників розширилося в результаті встановлення кореспондентських зв'язків між банками, що займалися такими операціями в різних містах або навіть країнах.

У процесі розвитку банківської справи з жиророзрахунків розвилися інші форми безготівкових розрахунків й поширилися на всі країни, що значною мірою сприяло економії готівки та зростанню капіталістичного виробництва й торгівлі.

У системі "жиро", що може ґрунтуватися як на паперових носіях, так і на електронних коштах, платник виписує наказ про зняття грошей з його рахунку й переказ їх на рахунок одержувача (на відміну від чека, що становить вимогу одержувача про зняття грошей з рахунку платника). У Європі крім банківських систем "жиро" є поштові системи жиророзрахунків, що використовують для переказів через мережу поштових відділень. У Німеччині, наприклад, значна частина грошових розрахунків здійснюється через державну пошту. У США системи "жиро" немає. У Великій Британії банківська система "жиро" була створена за рішенням парламенту в 1968 р.*38

*38: { Шамова І.В. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн : навч. посіб. / І.В. Ша-мова. – К.: КНЕУ, 2001. – 179 с.}

Система рахунків "жиро" має значні переваги в країнах, що не мають добре розвинутої банківської системи. Одержавши офіційний дозвіл на надання таких послуг всьому населенню, поштові відділення будуть функціонувати навіть у тих районах, де немає банків. Відповідно просту, але дуже важливу послугу з конвертування коштів можуть використовувати комерсанти, торговці й фермери у малонаселених областях країни. Крім того, використання системи "жиро" не вимагає наявності поточного й/або депозитного рахунку у відправника платежу, що робить ще більш доступною цю систему. Також функціонування системи поштових жиророзрахунків не потребує складних телекомунікаційних і комп'ютерних технологій.

Однак системі "жиро" властиві деякі з недоліків готівки, зокрема необхідність часто навідуватися в банк для одержання грошей і на пошту для їхнього відправлення.

Таким чином, грошові кошти у безготівкових розрахунках, не маючи речового вираження, існують лише у вигляді депозитів на рахунках у банках і реалізуються шляхом виписування розрахункових документів:

– платіжних доручень;

– платіжних вимог-доручень;

– платіжних вимог, чеків;

– векселів;

– акредитивів;

– інкасових доручень (розпоряджень).

Платіжне доручення – це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі – члену платіжної системи – здійснити переведення зазначеної в ньому суми грошей зі свого рахунку на рахунок одержувача. За допомогою цього документа здійснюються розрахунки за фактично відвантажену продукцію, для переказування сум (рис. 2.6).

Така форма організації безготівкових розрахунків належить до найбільш поширених. Ця форма характеризується простим і швидким документообігом і сприяє прискоренню руху коштів. Певним недоліком є неповна гарантія здійснення платежу на користь постачальника продукції.

Рис. 2.6. Схема документообігу за розрахунків платіжними дорученнями: 1 – передача платником у банк платіжного доручення на право списання суми платежу на користь одержувача грошових коштів; 2 – отримання платником виписки банку з його поточного рахунку про списання грошових коштів на користь одержувача; 3 – передача платіжного доручення (повідомлення) про зарахування платежу на поточний рахунок одержувача (передача платіжного доручення може здійснюватися через національну систему електронних платежів (НСЕП); через внутрішньобанківську платіжну систему (ВБПС) – якщо установи входять до системи одного банку; просто в банк одержувача у прямих відносин між банками (ПВІМБ); 4 – отримання одержувачем виписки банку з його поточного рахунку про зарахування на його рахунок грошових коштів

Але е і різновид платіжного доручення – розрахунки за допомогою гарантованого доручення (рис. 2.7).

Платіжна вимога-доручення – це розрахунковий документ, який містить вимогу одержувача безпосередньо до платника сплатити суму грошей і доручення платника банку, який його обслуговує, здійснити переведення встановленої платником суми грошей зі свого рахунку на рахунок одержувача (рис. 2.8).

До здійснення безготівкових розрахунків за допомогою платіжних вимог- доручень найчастіше вдаються у тих випадках, коли є реальний ризик помилки у відправленні вантажу. Це може бути ситуація, коли постачальник часто змінює замовників або їх кількість дуже велика.