Вступ

Логічні засади аргументації у філософському знанні

У сучасних дослідженнях теорії аргументації увага акцентується на холістичній стратегії мислення, що реалізується в процесі розроблення системних методологій. Серед них потрібно відмітити методологію поліреферентних контекстів і методи системних концептуальних координат. На основі першої методології ускладнюється звернення аргументації до контексту. Залежно від умов це може бути соціально-політичний, культурний, науковий та особистісний контексти. Нині навіть унікальний особистісний досвід може конкурувати із загальнозначущою науковою традицією, яка через певні умови може відрізнятися за якими-небудь основами від наявного досвіду. З метою прийняття компетентного рішення індивід (теоретик або практик) змушений розробляти моделі, які насамперед передбачають поєднання в один дискурс неспівмірних сфер знання. Зокрема практикується поєднання перцептуальної (феноменальної), концептуальної та реальної (актуальної) координат у побудові моделі. В постнекласичній науці усе більшого значення набувають методи моделювання відкритих креативних систем, до яких включена людина. Разом з логічною методологією дедукції, індукції та абдукції постає проблема розроблення імовірнісно-статистичних стратегій обґрунтування, аргументації, а також логічної бази для вивчення невизначених, динамічних процесів.

Різні методи моделювання за допомогою побудови альтернативних сценаріїв породжують новий тип аргументації – апеляції до можливо-кращого (можливо-іншого). У "ретроальтернативістиці", яка займається відтворенням минулого і побудовою його можливих сценаріїв, реальні можливості, на відміну від потенційних, включаються в склад буття, їм надається "онтологічний статус". У результаті постає проблема критеріїв логічної законності конструювання альтернативного сценарію, сумісності віртуального та реального, що актуалізує проблему нової аргументації ("Нової риторики" X. Перельмана) та залучення нових способів і методів аргументації в якості логічних інструментів. Це стає причиною того, що аргументація набуває нових смислів, причому сама стає смислом.

У запропонованій роботі враховано досвід наукової розробки аргументації і як теорії, і як системи доказу істинності принципів, положень науки та правил і норм практичного життя. Однак наразі, в умовах глобалізації, з виникненням труднощів ведення діалогу культур і світоглядів, появою проблем, зумовлених розвитком нового цивілізаційного устрою, з'являється потреба в особливому логічному ладі мислення, що вимагає особливої логіки синтезу. Така ситуація ставить завдання розглянути проблему аргументації в контексті критеріїв становлення нової парадигми мислення в процесі еволюції системи логіки. Це вимагає розгляду аргументації у вимірах епістемно-когнітивних практик, рефлексії як способу отримання істинного знання, аналізу аргументації як методу в досягненні смислу в просторі нових знань, які демонструє наука і гуманітарне знання сьогодні. Ускладнення життя сучасної цивілізації показує, що її проблеми можуть вирішуватися в результаті введення нових форм і способів аргументації, які демонструють нову логіку мислення та пізнання.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логічні засади аргументації у філософському знанні» автора Комаха Л.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вступ“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ
  • Розділ 1. Логіка філософського доказу в період становлення системи аргументації

  • Антична думка в пошуках "Істини" і "Блага"

  • Докази буття Бога в теоцентризмі: логіка і метафізика

  • "Універсальний сумнів" картезіанства як основа раціональної аргументації

  • Розділ 2. Проблеми пізнання та істини в аргументах "логічного позитивізму"

  • Система доказовості в аналітичній філософії

  • Антиметафізика неопозитивістської інтерпретації істини: аргумент верифікації

  • Логіка аналізу і перевірки об'єктивного знання: аргумент фальсифікації

  • Розділ 3. Теорія аргументації в контекстах смислоутворення

  • Основні параметри смислу як аргументу пізнання і життєдіяльності

  • Рефлексія і достовірне знання: від методу до аргументу

  • Принцип довіри до суб'єкта пізнання: аргументи "pro" і "contra"

  • Розділ 4. Логіка аргументації в метаметодологіях "філософії науки"

  • Методологічні образи науки в аргументах постпозитивізму

  • "Спонтанна" аргументація в "анархічній епістемології"

  • Аргументація достовірного знання в "прагматичному аналітизмі"

  • Розділ 5. Дискурс аргументації в сучасній філософії: праксеологічний аспект

  • Аргумент "апріорного" в "концептуальному прагматизмі"

  • Креативи логіки сучасного мислення в аргументах "риторики економіки"

  • Деконструкція "онтологічного аргументу": логіка, економіка, етика

  • Заключне слово