Розділ «ПРИМІТКИ»

1. Можливо, ремінісценція перекладеної Катуллом знаменитої другої пісні Сапфо, де описано найвищий ступінь тієї «живої насолоди», що викликана безпосередньою присутністю (sedens ad-versus), баченням (spectat) та голосом (audit) близької поетесі особи.

Лист XXXVI 1. Йдеться про Арістояа Хіоського (III ст. до н. є.).

Лист XXXVII

1. Таку присягу складали гладіатори.

2. Переможений гладіатор міг просити ласки у глядачів; коли ті простягали руку з відведеним великим пальцем донизу, це вказувало на їх вимогу добити гладіатора.

3. Вергілій. «Енеїда», II, 494.

Лист XXXVIII

1. Метафора «слова - насіння» - одна з найпоширеніших; пор. в І. Франка: Худеє жниво! Сіялось, мабуть, Замало й не найкращої пшениці. («Зів'яле листя», XIX).

Лист XXXIX

1. В оригіналі breviarium (від brevis - короткий, стислий), тобто стислий виклад чогось. Це слово Сенека вперше впроваджує в літературний обіг.

2. Йдеться про каталоги, що їх складали александрійські граматики.

Лист XL

1. Серапіон - невідомий філософ.

2. Див. «Іліада», III, 222 та І, 249,

3. Публій Вініцій, Азеллій Сабін, Варій Гемін - тогочасні оратори, яких згадує Сенека Старший.

4. Квінт Гатерій - консул-суффект 5 р. до н. є., відомий оратор; зразки його промов наводить Сенека Старший. Пор. також у Таціта («Аннали», І, 13; II, 33 та ін.).

Лист XLI 1. Вергілій. «Енеїда», VIII, 352.

Лист XLII 1. Тобто другого сорту, розряду.

Лист XLIII

1. Луцілій подався з Риму як намісник у Сіцілію, що була римською провінцією.