Розділ «ПРИМІТКИ»

3. Вергілій. «Енеїда», IX, 446-449. Йдеться про двох троянських героїв - вірних друзів Ніса й Евріала. Капітолій - головний

із семи римських пагорбів, осередок релігійного життя; «римлян отець» - Август, який виводив свій рід від Енея. 4. Пітокл - улюблений учень Епікура.

Лист XXII

1. Очевидно, ремінісценція знаменитого вислову Гіппократа: «Життя коротке, шлях мистецтва - довгий... догідна мить - швидкоплинна (kairos oxys - occasio properana). Проза Сенеки рясніє асоціаціями медичного характеру.

2. Лектика - ноші, паланкін.

3. Роздуми Сенеки про час та життя часто пов'язані з конкретною реалією - водяним годинником (клепсидрою); пор. далі лист XXIV, 20; див. також прим. 2 до листа XLIX.

Лист XXIII

1. Сенека акцентує на тому, що шлях до справжньої радості (gaudium), джерело якої в самій людині, а не поза нею, нелегкий. Сковорода в цьому ж дусі мовить про «веселіє серця». Мотив радості, але вже в іншому, розважальному, ключі, підхопили ваганти у знаменитій пісні Gaudeamus -- «Радіймо!».

Лист XXIV

1. Підтримувані історичними прикладами заклики до здорового глузду - основний спосіб переконання, що ним послуговується Сенека.

2. Публій Рутілій Руф (близько 158-74 до н. є.) - відомий своєю непідкупністю й чесністю державний діяч, юрист, учень Панеція. Як управитель провінції Азії боровся проти зловживань з боку відкупників. За свою безкомпромісність був засуджений на вигнання, звідки згодом відмовився повернутись.

3. Квінт Цецілій Метелл - переможець у війні з Югуртою (звідси прізвище Нумідійський), консул 109 р. до н.- є. Після прийняття аграрного закону, якого він не схвалював, виїхав на острів Родос на добровільне вигнання. Через два роки, завдяки клопотанням сина, повернувся звідти. Помер у 91 р.

4. Муцій Сцевола - зразок староримської мужності, герой війни римлян з Порсеною, володарем етрусків (VI ст. до н. є.). Прокравшись у ворожий табір, помилково замість Порсени вбив його писаря. Потрапивши до рук ката, сам поклав у вогонь правицю (звідси й прізвище Сцевола - «лівша»). Вражений стійкістю юнака, Порсена відмовився від подальшої війни з Римом.

5. Сціпіон, Квінт Цецілій Метелл Пій - державний діяч, консул 52 р. до н. є. Після поразки помпеянців коло Тапса (Північна Африка) у 46 р. та невдалої спроби втекти кораблем до Іспанії, наклав на себе руки.

6. Сціпіон Африканський Старший (235-183 до н. є.) - консул 205 p., знаний перемогою над Ганнібалом коло Зами (Нумідія) у 202 р. (звідси прізвище Африканський). Публій Корнелій Сціпіон Еміліан Молодший (185 - 129 до н. є.), усиновлений старшим сином Сціпіона Старшого, здобув перемогу над Карфагеном у Третій Пунічній війні (146 p.).

7. Іксіон - володар міфічних лапітів. За спробу збезчестити Юнону був прикутий у підземеллі до вогненного колеса.

8. Сісіф - міфічний володар Корінфа; за спробу обдурити богів був змушений постійно котити під гору важкий камінь.

9. Йдеться про Тітія - міфічного велетня, що зневажив богиню Латону.

10. Кербер (Цербер) - триголовий потворний пес, який охороняв вхід у підземне царство.

11. Пор. у Горація (Оди, IV, 7):