Розділ «1.4. Сутність геоекологічного підходу до проектування геотехсистем»

- прив'язку до території певного типу та рівня;

- урахування територіальної диференціації природи і господарства, різниць у стійкості природних комплексів до різного роду впливів;

- виділення територіальних сполучень взаємодії господарства і природи на території, для якої створюється схема;

- вибір варіантів природоохоронних заходів, що відповідають критеріям оптимальності для всієї території.

Отже, районне планування і ТерКСОП є важливим інструментом охорони навколишнього середовища як метод ефективного та взаємопов'язаного розміщення всіх видів будівництва на території того чи іншого регіону. У межах районного планування як комплексу техніко-економічних, планувальних та інженерних заходів охорона природи стає широким завданням, пов'язаним з розміщенням виробничих сил, розселенням, організацією масового відпочинку людей.

При проектуванні різних ГТС і пов'язаних з ними природоохоронних заходів для повного аналізу можливих змін у природі та їхніх наслідків необхідно використовувати як географічний, так і екологічний підходи, іншими словами - геоекологічний підхід. Схеми та проекти територіальних планувань мають бути обґрунтовані з позиції відповідності функціональної ландшафтної організації території її просторовій організації. У результаті інтеграції результатів ландшафтного, екологічного, економічного та соціологічного підходів у проектно-планувальній практиці саме і зародився геоекологічний підхід до проектування, що є оптимальним з усіх позицій. Геоекологічний підхід до обґрунтування схем і проектів природокористування потребує постійного пошуку нових принципів і методів, які розвивають і поглиблюють сучасні уявлення про територіальну організацію природи.

Особливості територіального проектування полягають в його стадійності та ієрархічності; своєрідності проектування різних функціональних типів природно-технічних систем; необхідності своєчасного надходження до екологічної інформації в потрібному обсязі та формі; широкому використанні норм і стандартів. Стадійність і одночасно ієрархічність проектування полягає в послідовному переході від дрібномасштабних, оглядових генеральних схем до детальних великомасштабних проектів.