Розділ «2.4.2. Методика проведення ландшафтно-функціонального зонування планувальної території»

Геоекологічне обґрунтування проектів природокористування

Якщо дотримуватися визначень, даних у різних практичних рекомендаціях, то під функціональним зонуванням варто розуміти таке розчленування усієї планувальної території на функціональні зони, за якого за кожною зоною може бути закріплений переважний вид її господарського використання на досить далеку перспективу. Запропоновано виділяти три типи функціональних зон:

- інтенсивного господарського використання;

- екстенсивного господарського використання;

- обмеженого використання при максимальному збереженні природних ландшафте.

Межі функціональних зон установлюються по територіях, виділених у процесі комплексної функціональної оцінки, що є сприятливими для того або іншого виду природокористування. У кожній функціональній зоні встановлюється свій режим використання ПТК. Однак такий підхід не дозволяє повною мірою враховувати особливості ландшафтної структури кожної функціональної зони і в остаточному результаті може призвести до загострення конфліктних ситуацій там, де вони найменше очікуються.

Застосування геоекологічного підходу в проектно-планувальній практиці дає змогу внести деякі зміни до процедури функціонального зонування території й назвати його ландшафтно-функціональним., тобто таким, що здійснюється на ландшафтній основі.

У межах планувального регіону правомірно виділення ландшафтно-функціональних зон, які відповідають загальному характеру ландшафтної диференціації та особливостям природокористування в кожному ландшафтному районі. На їхньому фоні виділяються більш дрібноконтурні ("велико-осередкові", "дрібно-осередкові") підрайони і ділянки, пов'язані з відмінностями у використанні ПТК, що їх складають. Ці ландшафтно-функціональні підрайони і ділянки групуються за переважним видом природокористування і становлять зміст ландшафтно-функціональних районів, що виділяються на основі ландшафтного районування і функціональної оцінки ПТК; вони територіально відповідають ландшафтним районам (рис. 17, 18). Саме в такий спосіб може бути досягнута максимальна відповідність структури господарства сучасній ландшафтній структурі території.

Необхідно, однак, враховувати, що така відповідність не може досягатися завжди і скрізь. Наприклад, у межах ландшафтів приміських функціональних ділянок дрібність контурів різних видів природокористування (рекреація, сільське, лісове, рибне господарство тощо) є найбільшою незалежно від особливостей структури переважних тут ПТК, що сприяє виникненню і розвитку множини конфліктних ситуацій, запобігти наслідкам яких не завжди вдається. За межами ж ландшафтів приміської зони структура ПТК має стати визначальним чинником раціональної функціонально-планувальної організації території.

Фрагмент картосхеми ландшафтно-функціонального зонування Кіровоградської області

Рис. 17. Фрагмент картосхеми ландшафтно-функціонального зонування

Кіровоградської області

Види рекомендованого функціонального використання ПТК: 1 - переважного розвитку гірничодобувної та переробної промисловості; 2 - перспективної урбанізації; 3 - обмеженого росту урбанізації і розвитку промисловості; 4 – агроландшафтного різних напрямків: 4.1 - зернового незрошуваного, 4.2 – буряко-зерново олійного незрошуваного, 4.3 - бурякового незрошуваного, 4.4 - зернового незрошуваного і м'ясомолочного, 4.5 - зернового і бурякового зрошуваного, 4.6 - приміського садово-городнього; 5 - переважного розвитку масового відпочинку; 6 - переважного розвитку лісового господарства в комплексі з масовим відпочинком; 7 - лісогосподарського; 8 - рекреаційно-природоохоронного; 9 - буферно-природоохоронного

Картосхема ландшафтно-функціонального зонування території Кіровоградської області

Рис.18. Картосхема ландшафтно-функціонального зонування території Кіровоградської області

Таким чином, оскільки в межах проектованої території практично відсутні ПТК одноцільового використання (у них сполучаються декілька господарських функцій), основною метою комплексної функціональної оцінки ПТК є досягнення максимальної ефективності використання території.

Застосування геоекологічного підходу в проектно-планувальній практиці дає змогу внести деякі зміни до процедури функціонального зонування території й назвати його ландшафтно-функціональним, тобто таким, що здійснюється на ландшафтній основі. У межах планувального регіону правомірно виділення ландшафтно-функціональних зон, які відповідають загальному характеру ландшафтної диференціації та особливостям природокористування в кожному ландшафтному районі.

У процесі здійснення ландшафтно-функціонального зонування проектованої території дослідник вирішує такі основні завданих

- визначає зміст ландшафтно-функціональних районів, підрайонів і ділянок; виявляє ступінь їхньої відповідності і місце на загальному фоні ландшафтної структури території;

- дає рекомендації з найбільш оптимального використання ландшафтно-функціональних одиниць у процесі їхнього господарського освоєння.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Геоекологічне обґрунтування проектів природокористування» автора О.П.Гавриленко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.4.2. Методика проведення ландшафтно-функціонального зонування планувальної території“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • РОЗДІЛ 1. Теоретико-методичні основи досліджень

  • 1.3. Вплив людини на природні геосистеми

  • 1.4. Сутність геоекологічного підходу до проектування геотехсистем

  • 1.5. Загальна схема досліджень

  • РОЗДІЛ 2. Загальний порядок та основні етапи досліджень

  • 2.2. Аналіз несприятливих фізико-географічних процесів

  • 2.3. Оцінка ступеня антропогенної перетвореності природно-територіальних комплексів

  • 2.3.1 Види антропогенно-техногенного впливу на ПТК

  • 2.3.2. Методика визначення антропогенної перетвореності ПТК

  • 2.4. Функціональна оцінка ПТК і ландшафтно-функціональне зонування території

  • 2.4.1. Основні характеристики функціональної оцінки ПТК

  • 2.4.2. Методика проведення ландшафтно-функціонального зонування планувальної території
  • 2.5. Обгрунтування системи природоохоронних заходів

  • 2.5.1. Особливості геоекологічного прогнозування

  • 2.5.2. Інтегральне природокористування та стандарти якості навколишнього середовища

  • РОЗДІЛ 3. Основи геоекологічного моніторингу

  • РОЗДІЛ 4. Геоекологічні принципи проектування природно-технічних геосистем

  • РОЗДІЛ 5. Дослідження геотехсистем різного призначення

  • 5.2. ГЕОЕКОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ГЕОТЕХСИСТЕМ

  • 5.3. ГЕОЕКОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУВАННЯ МІСЬКИХ ГЕОТЕХСИСТЕМ ГУРБОГЕОТЕХСИСТЕМ

  • 5.4. Геоекологічне обґрунтування проектування геотехсистем, призначених для знешкодження відходів

  • 5.5. Геоекологічне обґрунтування проектування геотехсистем сільськогосподарського призначення

  • 5.6. Геоекологічне обґрунтування проектування водогосподарських природно-технічних геосистем

  • 5.7. Геоекологічне обґрунтування проектування гідромеліоративних природно-технічних геосистем

  • 5.8. Геоекологічне обґрунтування проектування лісогосподарських природно-технічних геосистем

  • 5.9. Геоекологічне обґрунтування проектування територіальних рекреаційних систем

  • 5.10. Геоекологічне обґрунтування проектування природоохоронних геотехсистем

  • 5.11. Особливості взаємодії природно-технічних геосистем різного функціонального призначення

  • Висновки

  • Словник термінів і понять

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи