Розділ «5.7. Геоекологічне обґрунтування проектування гідромеліоративних природно-технічних геосистем»

Оскільки меліорація вважається соціально необхідним фактором перетворення природних ландшафтів, то й меліоративні природно-технічні геосистеми (МПТГС) мають проектуватися для тих регіонів, які потребують зміни певних динамічних процесів для поліпшення їхнього біотичного потенціалу. Основне призначення меліоративних ГТС - підвищення біопродуктивності природних геосистем - реалізується шляхом задоволення низки соціально-економічних потреб, серед яких найважливішими є такі: отримання додаткової продукції рослинництва і тваринництва на меліорованих землях, підвищення економічності та ефективності сільського господарства за рахунок оптимізації його галузевої й територіальної структур, збільшення продуктивних статей водного балансу регіону тощо.

5.7.1. Особливості взаємодії природних і технічних складових у меліоративних природно-технічних геосистемах

5.7.2. Шляхи і рекомендації врахування геоекологічних принципів при проектуванні меліоративних ПТГС

При визначенні об'єкта меліорації та впровадженні геоекологічних принципів у проектування виходять із того, що меліорація впливає на природні компоненти (ґрунти, ґрунтові води, поверхневий і підземний стік, рослинність) та їхні властивості, а також протидіє проявленню небажаних фізико-географічних процесів (ерозії, заболочуванню, засоленню, спустеленню) і тим самим істотно змінює властивості ландшафтних комплексів.

При проектуванні меліоративних геотехсистем урахування принципу територіальної диференційованості здійснюється шляхом багатоступінчастого аналізу просторової й часової структур МПТГС. По-перше, йдеться про врахування цього принципу при територіальному розміщенні складових МГТС. Територіально проектована зрошувальна меліоративна система може бути подана як сукупність таких функціональних зон:

- зрошувальних каналів і смуги їхнього впливу;

- проектованих зрошуваних угідь (з колекторно-дренажною мережею або без неї);

- існуючих зрошуваних угідь у контурах проектованої меліоративної системи;

- незрошуваних угідь у контурах меліоративної системи (полів, садів, виноградників, пасовищ і сінокосів);

- несільськогосподарського використання в контурах проектованої меліоративної системи (селітебного і промислового, рекреаційного);

- особливо охоронних природних об'єктів у контурах проектованої меліоративної системи;

- зовнішньої зони впливу меліоративної системи.

Для зрошувальних МПТГС зовнішня зона їхнього впливу визначається напрямком бокового відтоку ґрунтових вод, морфологією рельєфу, гідрографічною мережею. Функціональні зони в межах меліоративної системи визначаються за матеріалами відповідної стадії проектування, що узгоджена зі схемою районного планування та схемою землеустрою.

По-друге, цей принцип враховується шляхом розробки системи природоохоронних заходів. Основою для територіальної диференціації проектування МПТГС виступають ландшафтні карти. Специфіка ландшафтного картографування для обґрунтування проектів і схем МГТС полягає в тому, що:

- особливу увагу при виділенні та описанні природних геосистем необхідно приділяти їхньому водному та сольовому режимам;

- провідна роль при виділенні природних комплексів рангу урочищ і фацій належить рельєфу та ґрунтовому покриву;

- на стадії техніко-економічного обґрунтування та наступних стадіях доцільним є використання матеріалів з гідрогеології, ґрунтового покриву, геоморфології та геологічної будови регіону.

При складанні легенди ландшафтної карти для стадій ТЕО, технічного проекту та робочих креслень як початкової ознаки групування геосистем доцільно враховувати тип їхнього геохімічного режиму (елювіальний, транселювіальний, елювіально-гідроморфний, гідроморфний), який визначає найважливіші для меліорації структурні та динамічні особливості геосистем. А в легендах дрібномасштабних ландшафтних карт, що складаються на стадії генеральної схеми МПТГС, провідними ознаками групування регіональних геосистем виступають показники їхньої природної дренованості.

На стадіях ТЕО і технічного проекту важливим є аналіз просторової ландшафтної організації МПТГС шляхом інтеграції виділених урочищ у більші територіальні одиниці з урахуванням водно-сольового режиму та абсолютних висот, за якими зручно диференціювати природоохоронні та інші проектні рішення в їхньому першому територіальному наближенні. Для територіальної диференціації природоохоронних заходів, які обмежують небажані фізико-географічні процеси, важливим є аналіз часової організації (динаміки) природних геосистем проектованої МПТГС. Для цього необхідно: 1) установити просторові закономірності в розвитку сучасних фізико-географічних процесів регіону; 2) виявити динамічні взаємозв'язки між геосистемами; 3) визначити тенденції багаторічної динаміки геосистем (змін їхніх станів).